Мета статті полягає в розкритті теоретичних основ, педагогічних принципів і методів навчання Валентини
Антонюк у контексті розвитку української вокальної школи. Методологія дослідження спирається на
комплексному поєднанні історико-культурологічного методу (в осмисленні культурних, художніх факторів у
формуванні педагогічної концепції В. Антонюк у контексті розвитку національної вокальної школи в Україні) і
методу естетико-стильового аналізу (у виявленні характеристик педагогічних принципів і пріоритетів у
викладацькій діяльності В. Антонюк). Наукова новизна статті полягає в розкритті сучасного розуміння
феномену «вокальна школа», пов’язаного з індивідуальною творчістю виконавця, ствердженні, що є базовим для
концепції вокальної педагогіки В. Антонюк у контексті професійних особливостей творчих особистостей.
Висновки. Педагогічну увагу В. Антонюк зосереджено на засобах звукоутворення і звуковедення, реалізації
вокального дихання, використанні резонаторів голосового апарату, принципів постановки голосу,
артикуляційних та інтонаційних основ виконання, виконавської свободи й індивідуального виконавського
бачення образу. Серед педагогічних пріоритетів навчання – прагнення до особистісного розуміння студентом
вокального твору, його художньо-смислової інтерпретації і наповнення виконання твору максимальною
деталізацією різноманітних виражальних засобів.
The purpose of the article is to reveal the theoretical foundations, pedagogical principles, and teaching methods of
Valentina Antonyuk in the context of the development of the Ukrainian vocal school. The research methodology is
based on a complex combination of the historical and cultural method (in the comprehension of cultural and artistic factors
in forming V. Antonyuk’s pedagogical concept in the context of the development of the national vocal school in Ukraine).
The method of aesthetic and stylistic analysis are used in the disclosure of the characteristics of pedagogical principles
and priorities in V. Antonyuk’s teaching activity. The novelty of the study consists in revealing the modern
understanding of the "vocal school" phenomenon, which is connected with the individual creativity of the performer,
asserting what is basic for the concept of V. Antonyuk’s vocal pedagogy, in the context of creative personalities’
professional features. Conclusions. V. Antonyuk’s pedagogical attention is focused on the methods of sound production
and sound science, singing breathing, the use of vocal apparatus resonators, principles of voice production, articulation
and intonation foundations of performance, performing freedom and individual performing vision of an artistic image.
Among the pedagogical priorities of training is the desire for a student's personal understanding of a vocal work, its artistic
and semantic interpretation and filling the performance of the work with maximum detailing of various expressive means.
