У статті представлено виконавський аналіз солоспівів В. Рибальченка, зібраних у цикл «Шість романсів на слова Тараса
Шевченка: для високого жіночого голосу в супроводі фортепіано» (1966). Визначено, що цикл складається з різноманітних за
образним змістом і драматургічним характером романсів, кожен із яких відображає жанрові характеристики українського
солоспіву: куплетну форму, взаємопроникливість поетичного слова й музики, простоту і щирість емоційного змісту, естетичну красу й довершеність музичної думки.
З’ясовано, що В. Рибальченко в циклі «Шість романсів на слова Тараса Шевченка» вибудовує драматургію кожного номера
на основі принципу контрасту задля багатогранного розкриття художньо-образного змісту поетичного тексту, акцентуючи
увагу на тембрових і динамічних характеристиках вокального звучання, ладогармонічній мові твору як важливих факторів
драматургічного розвитку й музичної виразності в розкритті різнопланових за змістом віршів Великого Кобзаря: психологічно-поглиблених, філософсько-споглядальних, лірично-задумливих, епічних.
Проаналізовано виконавську манеру сучасної української співачки Валерії Туліс в інтерпретації солоспівів В. Рибальченка,
що набула повноти вираження через сформовану культуру звуку, визначену школою професорки Валентини Антонюк, а також
її художній світогляд, рівень естетичного розвитку.
Визначено, що пошук відповідних авторському задуму шляхів вираження музичної думки у вокальному циклі В. Рибальченка
«Шість романсів на слова Тараса Шевченка» зумовив розвиток виконавських особливостей, які впливають на характер представлення музичного образу й проявляються у виконавській схильності солістки до емоційної підкресленості психологічних
станів і настроїв, посилення інтонаційно-фонічних нюансів музичного мовлення й загалом персоніфікації виконавської манери
прочитання та сценічного втілення композиторського задуму твору.
The article presents a performance analysis of V. Rybalchenko's solo singings, collected in a cycle “Six romances to the words of Taras
Shevchenko: for a high female voice accompanied by a piano” (1966). It is determined that the cycle consists of romances that are diverse
in their figurative content and dramatic nature, each of which reflects the genre characteristics of the Ukrainian solo singing: couplet form,
interpenetration of poetic words and music, simplicity and sincerity of emotional content, aesthetic beauty and perfection of musical thought.
Found out that V. Rybalchenko in his cycle “Six romances to the words of Taras Shevchenko” builds the dramaturgy of each number
on the principle of contrast for the multifaceted disclosure of the poetic text, emphasizing the timbre and dynamic characteristics
of the vocal sound, harmonic language work as important factors of dramaturgical development and musical expressiveness in revealing
poems of the Great Kobzar: psychologically in-depth, philosophically contemplative, lyrically thoughtful, epic.
An analysis of the performance manner of the modern Ukrainian singer Valeria Tulis in the interpretation of V. Rybalchenko's solo
singins, which gained fullness of expression due to the formed sound culture defined by the school of Professor Valentina Antonyuk, as
well as her artistic worldview, level of aesthetic development, was carried out.
It is noted in the work that the search for ways of expressing musical thought corresponding to the author's idea in V. Rybalchenko's
vocal cycle “Six romances to the words of Taras Shevchenko” determined the development of performance features that affect the nature
of the presentation of the musical image and are manifested in soloist’s performance tendency to detail psychological states and moods,
strengthening of intonation and phonic nuances of musical speech, and in general – personification of the performing manner of reading
and stage embodiment of the composer's idea of the work.
