Короткий опис(реферат):
У статті розглянуто шляхи творчих особистостей, які працювали в Київському муніципальному
академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва, – солістки Людмили Монастирської,
диригента Олексія Баклана, режисера Миколи Мерзлікіна, художника-сценографа
Людмили Нагорної. Завдяки власним інтерв’ю з Л. Нагорною з’ясовано, що театр дає змогу
отримати досвід сценічної практики та досвід діалогу «глядач – актор». На прикладі роботи
режисера М. Мерзлікіна та художниці Л. Нагорної – представників художнього керівництва –
визначено, що правильно підібраний репертуар – успіх театру на довгі роки. Мета роботи –
проаналізувати діяльність КМАТОБ для дітей та юнацтва як платформу для реалізації творчих
пошуків молодих митців сцени. Методологія полягає в системному використанні комплексних
методів дослідження у вивченні творчої біографії особистостей, які працювали в Київському
муніципальному академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва: аналітичного –
для опрацювання культурологічної, мистецтвознавчої та театрознавчої наукової літератури,
також опрацювання архівних матеріалів; бібліографічного методу; методу наукового
спостереження та аналізу; методу теоретичного узагальнення – для підбиття підсумків
дослідження. Новизна дослідження. Мистецтвознавче дослідження діяльності Київського
муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва на прикладі
вивчення творчості Людмили Монастирської, Олексія Баклана, Миколи Мерзлікіна, Людмили
Нагорної сприяло виявленню специфіки роботи колективу як платформи для реалізації
творчих пошуків молодих митців сцени. Висновки. Обґрунтовано важливе значення створення
театру як осередку виховання та розвитку молодого покоління не тільки митців, а й глядача.
Театр сприяє розкриттю талантів молодих виконавців і постановників; надає змогу для
експериментів як у постановочній, так і виконавській царині сценічного мистецтва, зокрема
оперно-балетного; прищеплюючи в юних глядачів музичну культуру, сприяє розвитку діалогу
«глядач – актор».
