Мета роботи полягає в дослідженні прочитання програмних віршів «Заповіту» Т. Шевченка сучасним українським композитором В. Антонюком притаманними його індивідуальній манері засобами музичної виразності із застосуванням арсеналу художньо-технічного інструментарію хорового письма. Методологія дослідження. Застосовано культурологічний підхід, структурно-системний, комплексний та музикознавчий аналіз із узагальненням результатів. Наукова новизна. Хорове письмо Валерія Антонюка досліджується вперше крізь призму тезаурусу музичних символів і концепції неоромантизму (символізму) в контексті української музичної традиції. Висновки. Визначено жанрову приналежність цього твору: «хорова фреска». З’ясовано, що неоромантизм є важливою складовою в художньому світосприйнятті та філософській парадигмі В. Антонюка, тож у творі простежується вплив поетики романтизму. Проаналізовано закладені у творі архетипні образи української художньої культури, що рівночасно ототожнюються з реальністю, але й залишаються певними узагальнюючими символами музичного тезаурусу авторського стилю. Репрезентовано настрої ліричного героя твору, – наратора-протагоніста з усім спектром його почуттів, філософським сприйняття глибин повноти життя, злиттям із навколишнім світом, відчуттям себе його частиною. Окреслено й охарактеризовано особисті почуття та настрої українського композитора початку ХХІ ст. Розуміння В. Антонюком художньо-еститечної ідеї, часо-просторової, висотної та силової акцентуації традиційного співу рідного йому за народженням і походженням Шевченкового краю, конгломероване з засобами сучасної композиторської техніки, виявило глибинний рівень індивідуальної ментальності митця, що яскраво засвідчує онтологічний генезис його творчої самобутності.
The purpose of the article consists in the study of modern Ukrainian composer V. Antoniuk’s reading of T.
Shevchenko's program poem “Testament” using the means of musical expressiveness inherent in his individual manner
with the use of the arsenal of artistic and technical tools of choral writing. Research methodology comprises a cultural
approach, structural-systemic, complex and musicological analysis with generalisation of the results. Scientific novelty.
Valerii Antoniuk's choral writing has been explored for the first time through the prism of the thesaurus of musical
symbols and the concept of neo-romanticism (symbolism) in the context of the Ukrainian musical tradition. Conclusions.
The genre of this work has been determined as “choir fresco”. The authors have found that neo-romanticism is an
important component in V. Antoniuk's artistic worldview and philosophical paradigm, so the influence of romanticism
poetics can be traced in the work. The archetypal images of Ukrainian artistic culture embedded in the work are analysed,
which are simultaneously identified with reality, but also remain certain generalising symbols of the musical thesaurus of
the author's style. The mood of the lyrical hero of the work is represented – the narrator-protagonist with the entire
spectrum of his feelings, philosophical perception of the depths of the life fullness, merging with the surrounding world,
feeling a part of it. The personal feelings and moods of the Ukrainian composer of the beginning of the 21st century are
outlined and characterised. V. Antoniuk's understanding of the artistic and aesthetic idea, time-space, height and power
accentuation of traditional singing of his native Shevchenko region by birth and origin, conglomerated with the means of
modern compositional technique, revealed a deep level of the artist's individual mentality, which vividly certifies the
ontological genesis of his creative identity.
