Ірина Миколаївна Вілінська. Композитор в українській вокальній школі

Abstract

Постановка проблеми Композитор і педагог Ірина Миколаївна Вілінська (1920– 1986) посідає особливе місце серед провідних українських педагогів-вокалістів другої половини минулого сторіччя. За майже чотири десятиліття своєї роботи в Київській консерваторії (зараз Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) І. М. Вілінська підготувала кілька поколінь співаків-професіоналів. Ірина Миколаївна є авторкою численних теоретичних праць з вокалу, збірок вокалізів, романсів і обробок народних пісень. Вокалізи І. М. Вілінської набули широкого поширення для навчання співаків у консерваторіях і музичних училищах не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Дослідження дасть змогу виправити помилки, неточності та компенсувати цензурні лакуни у відповідних музикознавчих джерелах минулої епохи. Актуальність і наукова новизна роботи полягають у тому, що вперше презентовані матеріали, які мають значну музикознавчу цінність, включаючи унікальні культурологічні знахідки, які пов’язані з родиною І. М. Вілінської. У плані аналізу досліджень з обраної тематики, слід указати на монографію Т. Михайлової [26], біографічну збірку Б. Гнидя [19] та статтю В. Назаренко [31]. Досить близькою до теми є стаття В. Г. Антонюк [1]. Зазначимо, що роботи Б. Гнидя, Т. Михайлової, В. Назаренко наводять лише фрагментарні відомості, містять деякі неточності і не можуть претендувати на повноцінну біографію, яка відповідає сучасним науковим критеріям