Abstract:
Постановка проблеми Композитор і педагог Ірина Миколаївна Вілінська (1920–
1986) посідає особливе місце серед провідних українських педагогів-вокалістів другої половини минулого сторіччя. За майже чотири десятиліття своєї роботи в Київській консерваторії
(зараз Національна музична академія України імені П. І. Чайковського) І. М. Вілінська підготувала кілька поколінь співаків-професіоналів. Ірина Миколаївна є авторкою численних теоретичних праць з вокалу, збірок вокалізів, романсів і обробок народних пісень. Вокалізи
І. М. Вілінської набули широкого поширення для навчання співаків у консерваторіях і музичних училищах не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Дослідження дасть змогу виправити помилки, неточності та компенсувати цензурні лакуни у відповідних музикознавчих
джерелах минулої епохи.
Актуальність і наукова новизна роботи полягають у тому, що вперше презентовані
матеріали, які мають значну музикознавчу цінність, включаючи унікальні культурологічні
знахідки, які пов’язані з родиною І. М. Вілінської. У плані аналізу досліджень з обраної
тематики, слід указати на монографію Т. Михайлової [26], біографічну збірку Б. Гнидя [19]
та статтю В. Назаренко [31]. Досить близькою до теми є стаття В. Г. Антонюк [1]. Зазначимо,
що роботи Б. Гнидя, Т. Михайлової, В. Назаренко наводять лише фрагментарні відомості,
містять деякі неточності і не можуть претендувати на повноцінну біографію, яка відповідає
сучасним науковим критеріям
