М. Скорик «Шість прелюдій та фуг для фортепіано»: логіко-конструктивні принципи музичного мислення

Abstract

Проведено аналіз різновекторних існуючих наукових розвідок багатогранної творчості М. Скорика. Розглянуто його поліфонічний цикл «Шість прелюдій та фуг» для фортепіано. З’ясовано, що до жанру фуги композитор звертався з раннього періоду творчості. Відзначено творчу еволюцію Майстра, яка призвела його до інтеграції традиційних поліфонічних ознак та кристалізації специфічних рис індивідуального авторського стилю. Встановлено, що до традиційних рис відноситься розвиненість форми прелюдії, константна кількість голосів та строга лінеарність фуги. Виявлено індивідуальні риси у поліфонічній фактурі прелюдій М. Скорика, утвореної множинними тематичними елементами, внутрішньою співставленістю, контрастністю та імпровізаційністю. Доведено, що у фугах композиторський стиль визначається дзеркальною інверсією. Простежено тенденції функціонування логіко-конструктивних принципів музичного мислення М. Скорика з урахуванням процесу інтеграції дослідництва і композиторства. Описано концептуальні ідеї Скорика-теоретика в царині функціональності сучасної музики із введенням терміну «12-ступеневий діатонічний лад», які були реалізовані Скорикомкомпозитором в аналізованому циклі. Сформульовано ладотональні параметри творів за принципом хроматичного висхідного руху (це дієзні та бемольні мажорні тональності). Доведено, що репрезентація дванадцятиступеневого діатонічного ладу на початку першої прелюдії мініциклу ілюструє власний композиторський метод, прояв логіко-конструктивних принципів музичного мислення М. Скорика-музиколога. Виявлено кон’юнктивні алгоритми алгебро-логічних висловлювань-слідувань типу «і…, і», які екстраполювалися на накладення динамічного кульмінування, регістрового розведення та функціонування у фактурній драматургії всіх мініциклів Майстра. Обґрунтовано специфіку застосування поліфонічності та інтенсивної динамічної рельєфності у фактурній драматургії прелюдій з проявом амплітудних перепадів. Простежено співпадіння динамічних та регістрових піків у фактурній драматургії фуг, спрямованістю яких створюється виразний сонорний ефект. Проілюстровано принцип бінарних опозицій, взаємодію протилежних початків (випадковості і закономірності, імпровізаційності і конструктивності) з утворенням у кожному мініциклі семантичної єдності.