Твори для скрипки-соло Олега Безбородька: жанровостильовий аспект

Abstract

Розглянуто сольні скрипкові пʼєси Олега Безбородька. Введено до наукового обігу два його твори «Зубь» та «Follia Ruthenica», а пʼєса «KOMMOΣ» отримала подальше наукове осмислення в аспекті розвитку жанру in memoriam. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, а також порівняльний, жанровий, стильовий та структурний методи. Досліджено історію створення та виконання п'єс «KOMMOΣ», «Зубь» та «Follia Ruthenica». Встановлено, що кожен твір є результатом творчої комунікації композитора з виконавцями О. Смовжем, С. Вілкою, а твір «Зубь» додатково отримав мелопластичний переклад художника К. Ляшева. Проаналізовано концептуальні, жанрово-стильові й структурні параметри пʼєс. Роглянуто твір-епітафію пам’яті Б. Которовича «KOMMOΣ» як приклад унікальної для української музики спроби втілення жанрової ідеї античного хорового плачу «коммос» в площині сольної скрипкової музики і розширення таким чином образно-тематичної палітри жанру in memoriam, стильовими проявами якого є вживання монограми, різновекторні зв'язки з музикою минулого в аспекті засобів втілення трагедійної образності. Визначено, що композиція «Зубь» резонує з концептуалізмом та ігровою естетикою постмодернізму: заголовок твору є концептом, утвореним на основі асоціативної гри слів, яка випливає з присвяти твору його замовнику і першому виконавцю С. Вілці. Здійснено порівняльний аналіз флейтової та скрипкової версій «Зубь», музичного рішення пʼєси та її мелопластичної візії художника К. Ляшева. З’ясовано, що «Follia Ruthenica» є першим зразком використання та національної специфікації цього жанру в українській скрипковій музиці, індивідуально-авторським переосмисленням барокового танцю, в якому поєднуються властивості різних історичних різновидів фолії з національними ознаками тематизму. Зроблено висновок, що кожна з п'єс є оригінальною за художнім задумом і засобами втілення, у них використовується широкий арсенал композиторських і виконавських прийомів, що дає можливість по-новому розкрити потенціал скрипки як сольного інструменту, збагатити репертуар сучасних скрипалів.