Опера П’єтро Масканьї «Сільська честь»: історіграфічний аспект режисерського аналізу

Abstract

Розглянуто історичний контекст виникнення термінів «натуралізм» і «веризм». Встановлено започаткування французьким «натуралізмом» нової тенденції в італійському мистецтві; виховання на французькій літературі нового покоління італійських письменників — Дж. Верги, Ф. Камероні, Л. Капуана, М. Серао. Здійснено спробу виявити відповідність смислового наповнення термінів «натуралізм» та «веризм», а також конкретних художніх рішень, традиційно зарахованих до «натуралістичного» напряму музичного мистецтва. Встановлено, що «веристська» музична драма дала свої плоди у французькому музичному театрі. Аргументовано розвиток «натуралістичного» напрямку у європейських країнах з різною мірою інтенсивності. Виявлено найбільш значимі прояви «натуралізму» у Франції та «веризму» в Італії, що знайшли своє яскраве відображення в літературі. З’ясовано особливості оперної творчості П’єтроМасканьї, місце опери «Сільська честь» в його композиторському доробку. Визначено, що після «Сільської честі» повторити свій успіх П’єтро Масканьї не вдалося. З’ясовано головну причину його невдач, яка полягає у завершенні розвитку романтичної опери на межі ХІХ – ХХ століть. Відзначено вершинність розвитку романтичної опери в означеному історичному періоді створенням великої кількості творів, визнаних класичними, з використанням всієї палітри доступних засобів художньої виразності. Доведено, що для опер веристів характерна гранична простота сюжетів, взятих із повсякденного життя. Обґрунтовано стислий характер одноактної опери з напруженим сюжетом як передчуття катастрофи та різке переривання дії на кривавій розв'язці. Спрогнозовано необхідність подальших наукових розвідок означеної тематики, обумовлених подібністю соціокультурних викликів сьогодення та алюзіями актуальних подій.