Вплив інституціональних видозмін музичного театру України ХХІ століття на формування дитячо-юнацького репертуару

Abstract

Розглянуто вплив глобалізаційно-інтеграційних процесів як наслідок формування єдиної макроцивілізації. Визначено його позитивні прояви: зміцнення взаємозв’язків між країнами, обмін досвідом у застосуванні інноваційних технологій у різних сферах життєдіяльності людства, створення міжнародних об’єднань задля вирішення актуальних проблем світової спільноти. Окреслено негативні прояви цих процесів: домінування транснаціональних над національними інтересами держав; нав’язування уніфікованого способу життя за західним зразком; створення єдиного космополітичного простору без врахування ментальних особливостей певного етносу. Встановлено взаємозв’язок між універсалізацією світу з глобалізаційними процесами в художній культурі, їх вплив на формування нової парадигми музично-театрального мистецтва України. Схарактеризовано позитивні наслідки: реалізація спільних міжнародних проєктів, впровадження інноваційних та мультимедійних технологій у сферу театру, прискорений обмін здобутками знакових постатей між країнами тощо. Виявлено негативні прояви нової парадигми: спроби уніфікації музично-театрального мистецтва; метаморфози функціонального призначення театральних інституцій; зміщення ціннісних орієнтацій в етико-естетичному аспекті діяльності установ; розмиття вікової диференціації репертуару зі створенням вистав для родинного перегляду без урахування особливостей дитячо-юнацького сприйняття. Підкреслено необхідність створення нової моделі репертуарної політики для дітей та юнацтва в музичному театрі України з необхідністю пошуку балансу між збереженням національної ідентичності й переосмисленням західноєвропейських тенденцій. З’ясовано недоліки у втіленні сучасних вистав для означеної аудиторії в музичних театрах України: невідповідність тематичної спрямованості, тривалості, художніх засобів виразності, інтерпретації рішень; наслідування західних зразків без переосмислення та врахування ментальності, психології етносу; заангажованість репертуару переважно одним жанром — мюзиклом. Доведено необхідність протистояння стандартам масової культури в українському мистецькому просторі зі збереженням вітчизняних етико-естетичних, морально-ціннісних орієнтацій в репертуарі загалом та дитячому юнацькому зокрема. Спрогнозовано необхідність міжгалузевого інтеграційного підходу у створенні й сценічній реалізації сучасної моделі вистави для молодшого глядача