Клас альта у Національній музичній академії України імені П. І. Чайковського: науковий вектор розвитку

Abstract

Розглянуто дисертаційні дослідження, присвячені різним питанням альтового виконавства, здійснені викладачами та вихованцями кафедри струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. З’ясовано, що, незважаючи на колосальний потенціал темброво-виражальних можливостей, альт тривалий час залишався в тіні своїх найближчих родичів по струнно-смичковому сімейству — у першу чергу в аспекті сольного виконавства. Описано шлях альта до визнання рівноправним сольним інструментом, який розпочався за часів Романтизму з другої половини ХІХ століття, набрав стрімких обертів у першій половині ХХ століття та, фактично, продовжується і сьогодні. Наголошено на тому, що введення альтової проблематики у науково-музичний обіг є одним із засобів культурної пропаганди інструмента, поряд із його виконавською презентацією. Вказується на наявність наукового потенціалу в альтистів, адже за період від 1971 року і до сьогоднішнього дня в Україні було захищено 9 кандидатських дисертацій, присвячених різним проблемним питанням альтового виконавства, з яких 5 було здійснено викладачами та вихованцями класу альта Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Представлено інформацію стосовно біографії музикознавців-альтистів та охарактеризовано кожне дисертаційне дослідження. Відзначено актуальність та прогресивність тематики досліджень, яка нерідко випереджає свій час. Підкреслено важливість подальшого продовження наукових розвідок у галузі альтового виконавства. Доведено, що кафедра струнно-смичкових інструментів Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського сьогодні є не лише кількісним, а й якісним лідером у сфері дослідження альтового виконавства