Феномен фортепіано у творчості Кармелли Цепколенко: від змісту до запису

Abstract

Розглянуто основні твори фортепіанного доробку Кармелли Цепколенко. Проаналізовано Концерт-драму №1 та Концерт-драму №2 для фортепіано з оркестром як одну мегаструктуру, яка відкрита для подальшого продовження. Описано застосовані в них композиційні технічні засоби. З’ясовано, що викладення музичного матеріалу засобами сучасної нотації дає можливість виконавцю чіткіше визначитися з власним ставленням до твору і відкриває широкі перспективи для унікальної інтерпретації. Визначено роль фортепіано в творчості Кармелли Цепколенко як провідного інструмента для пошуків нових засобів самовираження та спілкування зі слухачем. Встановлено, що відмова в авангардній музиці від традиційно усталених принципів нотації та зміни в організації звукового матеріалу, а також його викладені на папері відбулися під впливом глибоких кризових явищ ХХ століття й змін у свідомості суспільства. Наголошено на неминучості встановлення емпатійних зв’язків між автором і виконавцем з урахуванням специфіки викладення музичного матеріалу. Встановлено, що для індивідуального композиторського стилю Кармелли Цепколенко характерно застосування не тільки традиційних засобів нотації, а й широке використання таких видів сучасної композиторської техніки, як атональність, алеаторика, пуантилізм, сонористика. Охарактеризовано основну рису індивідуального композиторського стилю композиторки — наявність обов’язкової сценарної розробки кожного твору. Підкреслено загальну спрямованість творчості Кармелли Цепколенко до театральності в музиці всіх жанрів. Доведено, що для створення переконливого художнього образу авторка подекуди звертається до мистецького засобу Перформанс, який вимагає від виконавця певних акторських здібностей. Обґрунтовано доцільність застосування виконавського жесту як особливого художнього засобу, що підсилює емоційний вплив на слухача. Наголошено на необхідності знайомства виконавців з основами сучасної музичної нотації в навчальних закладах.