Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Шуміліна, Ольга | |
dc.date.accessioned | 2024-09-22T12:24:01Z | |
dc.date.available | 2024-09-22T12:24:01Z | |
dc.date.issued | 2024-06-26 | |
dc.identifier.issn | 2414-052X | |
dc.identifier.uri | http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/247 | |
dc.description.abstract | Досліджено творчу діяльність видатного українського митця Дмитра Бортнянського як оперного композитора. Зосереджено увагу на операх італійського періоду творчості (1768 – 1779) — це «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена). Вказано на щасливу сучасну сценічну долю опери «Алкід», партитуру якої будо опубліковано в Києві у 1985 році. Знайдено рукописну партитуру першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка протягом тривалого часу вважалась втраченою; а після встановлення місця перебування партитури в одному з архівів португальського міста Лісабон її копію було привезено в Україну. Досліджено історію переміщень прижиттєвих рукописів оперних творів Дмитра Бортнянського та розглянуто сюжет, структуру і музичну драматургію опери «Креонт». Застосовано поєднання наукових методів для досягнення мети, зокрема: джерелознавчого — для пошуку та аналізу прижиттєвих рукописних і друкованих джерел; історичного — для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні оперної спадщини Дмитра Бортнянського і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань; теоретичного — для систематизації музичностильових чинників вивчення нотного тексту опери «Креонт» і створення певних узагальнень. З’ясовано номерну структуру двох актної опери «Креонт», сюжетною основою якої є трагедія «Антігона» давньогрецького драматурга Софокла. Зазначено, що головний конфлікт опери Дмитра Бортнянського розгортається між царем Фів Креонтом та донькою померлого царя Едіпа Антігоною (порівняно з трагедією Софокла, в опері змінено розв’язку з трагічної на щасливу — всі герої залишаються живими, Антігона стає царицею Фів і перемагає у протистоянні з Креонтом). Наголошено на тому, що збережена партитура опери «Креонт» дає підстави для більш глибокого розуміння оперної спадщини Дмитра Бортнянського та досягнень композитора в жанрі італійської опери, і що важливим завданням є постановка цієї опери в Україні, на батьківщині композитора. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.publisher | НМАУ ім. П.І. Чайковського | uk_UA |
dc.relation.ispartofseries | 63;№2 | |
dc.subject | українська музична культура другої половини ХVІІІ століття | uk_UA |
dc.subject | оперна творчість Дмитра Бортнянського | uk_UA |
dc.subject | прижиттєві документальні джерела | uk_UA |
dc.subject | італійська опера-seria | uk_UA |
dc.subject | «Креонт» | uk_UA |
dc.title | Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
dc.identifier.doi | 10.31318/2414-052X.2(63).2024.310283 | |
dc.identifier.udc | 78.03:782.1:78.071.1Бортнянський(477)(045) |