Репозитарій
Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського

Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Шуміліна, Ольга
dc.date.accessioned 2024-09-22T12:24:01Z
dc.date.available 2024-09-22T12:24:01Z
dc.date.issued 2024-06-26
dc.identifier.issn 2414-052X
dc.identifier.uri http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/247
dc.description.abstract Досліджено творчу діяльність видатного українського митця Дмитра Бортнянського як оперного композитора. Зосереджено увагу на операх італійського періоду творчості (1768 – 1779) — це «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена). Вказано на щасливу сучасну сценічну долю опери «Алкід», партитуру якої будо опубліковано в Києві у 1985 році. Знайдено рукописну партитуру першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка протягом тривалого часу вважалась втраченою; а після встановлення місця перебування партитури в одному з архівів португальського міста Лісабон її копію було привезено в Україну. Досліджено історію переміщень прижиттєвих рукописів оперних творів Дмитра Бортнянського та розглянуто сюжет, структуру і музичну драматургію опери «Креонт». Застосовано поєднання наукових методів для досягнення мети, зокрема: джерелознавчого — для пошуку та аналізу прижиттєвих рукописних і друкованих джерел; історичного — для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні оперної спадщини Дмитра Бортнянського і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань; теоретичного — для систематизації музичностильових чинників вивчення нотного тексту опери «Креонт» і створення певних узагальнень. З’ясовано номерну структуру двох актної опери «Креонт», сюжетною основою якої є трагедія «Антігона» давньогрецького драматурга Софокла. Зазначено, що головний конфлікт опери Дмитра Бортнянського розгортається між царем Фів Креонтом та донькою померлого царя Едіпа Антігоною (порівняно з трагедією Софокла, в опері змінено розв’язку з трагічної на щасливу — всі герої залишаються живими, Антігона стає царицею Фів і перемагає у протистоянні з Креонтом). Наголошено на тому, що збережена партитура опери «Креонт» дає підстави для більш глибокого розуміння оперної спадщини Дмитра Бортнянського та досягнень композитора в жанрі італійської опери, і що важливим завданням є постановка цієї опери в Україні, на батьківщині композитора. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.publisher НМАУ ім. П.І. Чайковського uk_UA
dc.relation.ispartofseries 63;№2
dc.subject українська музична культура другої половини ХVІІІ століття uk_UA
dc.subject оперна творчість Дмитра Бортнянського uk_UA
dc.subject прижиттєві документальні джерела uk_UA
dc.subject італійська опера-seria uk_UA
dc.subject «Креонт» uk_UA
dc.title Опера «Креонт» Дмитра Бортнянського: з Португалії — в Україну uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.identifier.doi 10.31318/2414-052X.2(63).2024.310283
dc.identifier.udc 78.03:782.1:78.071.1Бортнянський(477)(045)


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу