статті окреслено основні етапи формування вітчизняної мелогеографії; розглядаються проблеми, пов‘язані з застосуванням документального картографування; обумовлюється необхідність повернення до макромелоареалогії на новому рівні. Для вирішення мелогеографічних завдань автор пропонує скористатися деякими надбаннями лінґвогеографічної методики, дієвість якої перевірила у власному етномелогеографічному обстеженні великого регіону – Полісся та суміжних зон. Чи не вперше у вітчизняній науці оголошується проблема пошуку адекватних способів графічної візуалізації картографованих явищ.
The main steps of forming of the Ukrainian melogeography (including some parallels with Russian experience) are outlined in the article herein; the problems connected with the use of documentary mapping are examined; the necessity of coming back to the research on the macromeloareological level (the trends of 1970–80s to represent meloareals in macroscales of large regions or the entire countries) is argued in the new methodological light, that is on the basis of having been completed up-to-date investigations. In order to solve these melogeographic tasks the author offers to use the achievements of lingvogeographic methods. Her own ethnomelogeographic survey of the large region of Polissya and the adjoining areas, proved the effectiveness of those. The methodology of statistic approaches to mapping, connected with the appropriate field work methods is discussed ad hoc. The problem of search of the adequate ways of graphic visualization of the phenomena being mapped is risen for the first time.
