Флейтове виконавство ХХ ст.: французька, американська, українська традиції

Abstract

Мета наукового обґрунтування творчого мистецького проєкту – дослідити історію флейтового виконавства ХХ століття у контексті національної традиції на прикладі Франції, США та України, виявити специфіку її трансформації у міжнародну флейтову школу. Актуальність даної роботи полягає у тому, що в ній вперше розглядається флейтова традиція від окремої національної одиниці до загального міжнародного явища на прикладі трьох країн. У першому розділі викладено теоретичний матеріал про аналіз досліджених джерел по заданій темі, серед яких наукові магістерські, дисертаційні та монографічні роботи, методичні посібники, підручники, статті. У другому розділі розглянуто передумови розквіту французької флейтової традиції, які представлені у вигляді двох важливих подій: відкриття Паризької консерваторії як основного музичного закладу освіти у Європі та реформа конструкції інструмента Т. Бьома, що стали частиною процесу формування французької культури, насамперед флейтового виконавства. Розглянуто специфіку флейтової культури Франції у кінці ХІХ – першій половині ХХ століття та виявлено персоналії видатних флейтистів, що заклали фундамент французької традиції та розповсюдили її вплив в інших країнах. 5 У третьому розділі зазначені особливості процесу становлення флейтової школи США під впливом французької традиції, яка з’явилася на теренах країни завдяки Ж. Барреру. Прослідковано нашарування елементів двох культур: французької та американської. Визначено ланцюжок ключових фігур, що стали головними учасниками процесу розвитку флейтового виконавства у США. У четвертому розділі представлено історію українського флейтового виконавства ХХ століття у контексті національно-культурної традиції, розглянуто сутність поняття «виконавська школа» з точки зору деяких українських науковців, визначено основні регіони активного розвитку флейтового виконавства в Україні у зазначений період. Розглянуто жанр «поеми» як найменш популярний жанр флейтового репертуару. Проведено детальний аналіз трьох «Поем» шляхом вивчення нотного тексту, найпопулярніших сучасних виконавських інтерпретацій, дослідження їх формотворчих, змістових та структурних компонентів. У кожному з творів виявлено особливості стилю та музичної мови кожного з композиторів. У висновках підсумовано загальні тенденції розвитку флейтового виконавства ХХ століття у зазначених країнах, не зважаючи на перешкоди в історично-політичному житті, що виникли у ході історії. Відзначено, що флейтова культура, завдяки прогресивним музикантам, досягнення яких сформували культурну спадщину для наступних поколінь, розвивалася у виконавській, педагогічній та методичній, композиторській сферах. Виявлено широкомасштабний вплив французької традиції на розвиток флейтової школи США та інших національних шкіл, прослідковано перехід від індивідуалізації засад національної традиції кожної з країн до формування глобального міжнародної флейтової школи.