Abstract:
Мета роботи — виявити поетику композиції унікального за
жанровими параметрами хорового твору «Майдан — 2014» В. Сильвестрова.
Об’єкт дослідження — хоровий твір Валентина Сильвестрова
«Майдан — 2014» у контексті основних жанрово-стильових параметрів
творчості композитора.
Предмет дослідження — поетика композиції хорового циклу «Майдан
— 2014».
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що монументальний
хоровий твір В. Сильвестрова «Майдан — 2014» вперше розглянуто в аспекті
специфіки його жанрових та композиційних чинників, за допомогою яких
розкриваються фундаментальні принципи утворення художньої цілісності.
Уперше об’єктом дослідження постає «Майдан — 2014» В. Сильвестрова, у
якому в цілісній художній формі поєднано прийоми, типові для традицій
національної і західноєвропейської музичних культур. Концентрація уваги на
дослідженні поетики композиції «знакового» хорового опусу
В. Сильвестрова дає змогу вписати його в загальний контекст творчості
композитора і трактувати як закономірний і водночас новий етап художньо-
естетичного і стильового виявлення творчої індивідуальності митця.
Практичне значення роботи. Матеріали наукового обґрунтування
можуть бути використані у навчальних курсах з історії української музики,
хорової літератури, аналізу музичних творів, у подальших дослідженнях з
тематики роботи, а також у практичній роботі музикантів-виконавців —
інтерпретаторів хорової творчості В. Сильвестрова.
У першому розділі розглянуто цикл хорових циклів «Майдан — 2014»
у контексті художньо-естетичних принципів і жанрово-стильових параметрів
творчості В. Сильвестрова, визначено основні підходи до аналітичних
процедур дослідження поетики його композиції.
У другому розділі визначено загальні композиційні особливості твору
«Майдан — 2014», доведено фундаментальне значення «Гімну» як
смислового стрижня композиції, виявлено її жанрово-стильові параметри.
У висновках зазначено, що внутрішні і «зовнішні» плани об’єднання
монументального хорового полотна утворюють цілісну композицію, у якій
функціонують прийоми наскрізного розвитку, а жанрові й образно-емоційні
контрасти, якими завжди визначаються співвідношення частин у циклічній
