Музично-виконавський стиль Лан Лана: специфіка, етапи формування

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 – Музичне мистецтво (02 – «Культура і мистецтво»). – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури України Міністерства культури та інформаційної політики України, Київ, 2021. Дисертацію присвячено становленню музично-виконавського стилю видатного сучасного китайського піаніста Лан Лана. На даний час музично-виконавська творчість цього піаніста перебуває на етапі творчої зрілості. Однак стильове ядро вже сформувалося і є доступним для наукового дослідження. Актуальність дослідження індивідуального музичного стилю Лан Лана полягає: 1) у нагальній необхідності аналізу сучасних музично-виконавських процесів; 2) у художньому значенні музично-виконавської творчості китайського піаніста Лан Лана в контексті розвитку музичної культури останньої третини ХХ – початку ХХІ століття; 3) у відсутності в українському і китайському музикознавстві наукових розробок, що спеціально присвячені музично-виконавській творчості Лан Лана, зокрема, стилю його фортепіанної творчості; 4) у необхідності подальшого розвитку теорії індивідуального музично-виконавського стилю. У роботі використовувались системний метод і спеціальні методи, сформовані у сучасному вітчизняному історичному та теоретичному музикознавстві, зокрема: - теоретико-аналітичний – для концептуалізації ключових ідей і положень теорії музично-виконавського стилю; - біографічний – для аналізу становлення творчої особистості Лан Лана; - компаративний аналіз – для порівняння стильових прикмет й індивідуальних особливостей видатних піаністів ХХ–ХХІ століть з творчістю Лан Лана. - метод музичної інтерпретації – для дослідження музично-виконавського доробку Лан Лана і музично-виконавського стилю піаніста. В роботі використано концепцію «стилю музичної творчості» В.Г. Москаленка. У дисертації вперше в українському і китайському музикознавстві: − розглянуто музично-виконавський стиль як комплексне явище, що включає особливості становлення стилю, музичний доробок виконавця та його суспільну діяльність; − розроблено методику аналізу музично-виконавського стилю Лан Лана, що поєднує продуктивні параметри поняття В. Москаленка «стиль музичної творчості» і пізнавальні можливості компаративного аналізу; − одержала подальший розвиток методика компаративного аналізу музичного стилю; − запропонована періодизація становлення індивідуального музично-виконавського стилю Лан Лана; − проаналізовано динаміку становлення музично-виконавського стилю Лан Лана; − в руслі характеристики індивідуального музично-виконавського стилю Лан Лана введені поняття «музично-виконавська картинність» «музично-виконавська імпресіоністичність» і «публічність в музично-виконавській діяльності». Дисертація складається з чотирьох розділів. Перший розділ присвячено теоретичному обґрунтуванню дослідження індивідуального музично-виконавського стилю Лан Лана. У Другому та Третьому розділах розглядається динаміка становлення музично-виконавського стилю піаніста. У Четвертому розділі аналізується одна з визначальних рис творчої особистості Лан Лана і його музично-виконавського стилю – феномен публічності. У Першому розділі розглянуті відомі концепції загального і музично-виконавського стилів: Ж. Бюффона, О. Катрич, К. Мартинсена, М. Михайлова, В. Москаленка, Є. Назайкінського, Д. Рабиновича, К. Царьової і В. Чинаєва. Класифікація Д. Рабіновича обирається як найбільш відповідна до характеристики музично-виконавського стилю Лан Лана. Згідно з нею для Лан Лана є показовою взаємодія віртуозного і емоційного музично-виконавських типів. В процесі уточнення змісту поняття «індивідуальний музично-виконавський стиль» обрано шлях від «загального» до «конкретного». Як інструмент аналізу індивідуального виконавського стилю Лан Лана в динаміці його формування використано поняття В. Москаленка «стиль музичної творчості». Специфікою поняття вважається опора на категорію музичного мислення. Ця категорія використовується і в механізмах компаративного аналізу. Виділено два провідні різновиди компаративного музичного аналізу – лінійний і генеруючий. В «лінійному» компаративному аналізі порівнюються рівно-порядкові стильові явища. В «генеруючому» компаративному аналізі досліджується продукування вихідним стильовим явищем похідного музично-стильового явища. В аналізах музично-виконавського доробку Лан Лана та інших музикантів-виконавців використано обидва типи компаративного аналізу. У Другому та Третьому розділах дисертації центральним поняттям, яким конкретизується динаміка формування музично-виконавського стилю Лан Лана, обирається «становлення». Інформаційною підставою для «біографічного» дослідження творчого формування Лан Лана обрано самоспостереження піаніста. Виділені наступні стильові тенденції, притаманні розвитку сучасного китайського фортепіанного мистецтва: національна, романтична, віртуозна і глобалістична. Ці тенденції трактуються в значенні умовних родових начал стильового становлення Лан Лана. У формуванні музично-виконавського стилю Лан Лана виділено: Установчий період (Другий розділ дисертації) і Період творчої зрілості (Третій розділ). Установчий період – це час фортепіанного навчання піаніста. Найважливішими етапами цього процесу є навчання піаніста в Китаї і в Америці. В характеристиці китайського періоду творчого формування Лан Лана виділено позиції: роль Китайської культурної революції, роль китайських фортепіанних вчителів (Чжу Я-Фен і професор Чжао), спілкування з китайською інтонацією, роль ансамблевого музикування, роль батьків і роль психологічного принципу «Number one» (бути першим), специфіка «вундеркіндства» піаніста. Зазначено, що в китайський період навчання піаніста національна лінія творчого становлення головувала над іншими тенденціями. Для характеристики індивідуального стилю Лан Лана, що відрізняє його від інших піаністів, введено поняття «музично-виконавська картинність». Принципові зміни у світовідчутті і в художньому мисленні Лан Лана відбулися на американському етапі навчання. Піаніст у психологічному сенсі є самостійною людиною, відчуває дух американської свободи, аналізує відміни між китайською і американською системами загальної освіти. На передній план висувається глобалістична тенденція. Розглянута роль у формуванні нової парадигми мислення Лан Лана професора Curtis Institute Гері Граффмана. Головним об’єктом уваги у Третьому розділі дисертації є процеси музично-виконавського розвитку Лан Лана у період його активної концертної діяльності. Третій розділ складається з двох підрозділів. Перший з них названий «Перетворення накопиченого стильового потенціалу». У цей час притаманні піаністу віртуозність і романтичність стають, з одного боку, художньо ефективним, з іншого – публічним інструментом музичного спілкування піаніста з широкою музичною аудиторією. Синтез цих стильових спрямувань виступає у наступних призначеннях: 1) як засіб демократизації і ефектного донесення крами музичної думки до широкого слухача; 2) як внутрішня підтримка якомога яскравішого викладення власної музично-виконавської концепції твору; 3) як спеціальна презентація блискучої віртуозності, що заворожує слухацьку аудиторію. «Тенденція стильового збагачення» у піаністичній творчості Лан Лана розглянута в другому підрозділі. Піаніст починає активний творчий діалог: а) з широкою публікою; б) з відомими в Америці і в світі симфонічними оркестрами, а також з видатними музикантами-виконавцями; в) творчо співпрацює з відомими музикантами в плані обміну музично-виконавським досвідом. Головним напрямком стильового збагачення Лан Лана стає творчий діалог з всесвітньо відомими сучасними спеціалістами у сфері музичного виконавства. Головною формою стильового збагачення стають виконання в художньому (музичному) ансамблі, де одним із учасників стає сам піаніст. В аналізі сольних виступів Лан Лана, що відбулися у найвідоміших концертних залах Америки і Європи, центральну увагу приділено здобуткам піаніста в освоєнні класичної (в широкому розумінні) музики. У виконаннях Лан Лана приваблює увагу поєднання романтичної свіжості сприйняття музичного образу з намаганням спілкуватися зі слухачем засобами музичної інтонації. Цю рису музично-виконавського стилю Лан Лана характеризовано терміном «музично-виконавська імпресіоністичність». Об’єктом художніх «вражень» музиканта-виконавця (у даному разі не композитора!) є не безпосередні художні враження від сприйняття оточуючого світу, а миттєві враження від зараз відкритого для нього насиченого різноманітними барвами звукового світу музичного твору, що інтерпретуються. Четвертий розділ присвячено найбільш характерній відміні зрілого музично-виконавського стилю піаніста і його музично-виконавської діяльності – публічній складовій. Під публічністю розуміється націленість духовної і музично-практичної дії музиканта-виконавця на активну комунікацію з будь-якою зацікавленою аудиторією: з широким колом музичних слухачів, з категорією музикантів-професіоналів і, ширше, з зацікавленим музичним соціумом. В ракурсі публічності пригортає увагу психологічний статус Лан Лана. Він є екстравертом, а отже є завжди відкритим до спілкування. У найбільш крупному плані розрізняються дві складові «айсбергу публічності» Лан Лана. Перша складова – це наявна для масового сприйняття частина, що стосується зовнішніх маркерів публічності. Тяжіння Лан Лана до публічної презентації своєї творчої діяльності і музично-виконавського доробку не слід вважати лише проявом сучасного маркетингу, або тенденції само-афішування. Друга складова «айсбергу публічності» Лан Лана віднаходиться в музично-виконавській інтонації Лан Лана, а також в його сценічній поведінці під час концерту. З набуттям світового визнання у свідомості піаніста формується відчуття «Місії Лан Лана». Для підтримки починаючих піаністів Лан Лан засновує Благодійний фонд (Lang Lang fundation) і музичну школу для юних піаністів із незаможних сімей. Водночас Лан Ланом створюються методика і практикум фортепіанного навчання для починаючих любителів музики і майбутніх музикантів-професіоналів. В основі педагогічного підходу Лан Лана лежить принцип: «захоплювати, а не заставляти». Піаніст пам’ятає пережиті життєві складності, що були пов’язані з його музичним навчанням і виходом на світову концертну естраду. Він намагається стати «добрим професором» для творчої молоді. В цій ролі, так само як і в музичній творчості він відчуває себе представником китайської і світової художньої культури.