Європейська хорова музика у виконанні сучасних шанхайських колективів: інтерпретаційні аспекти

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 — «Музичне мистецтво» (02 — «Культура і мистецтво»). Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Київ, 2022. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вивчення особливостей виконання шанхайськими хоровими колективами європейської хорової музики, визначених феноменом мистецького діалогу на фоні стрімкого процесу глобалізації, що охопив світ на початку ХХ століття та продовжується сьогодні. Проникнення китайської хорової культури у світовий музичний простір віддзеркалює особливості соціальних, економічних та політичних подій, що відбувалися в Китаї протягом минулого століття та призвели до зняття культурних бар’єрів. Це спричинило природний інтерес китайських митців до досягнень європейської музики, зокрема й у галузі хорового виконавства. Зважаючи на територіальну неоднорідність музичної культури Китайської республіки, вивчення особливостей інтерпретації хорової музики Шанхаю видається найбільш перспективним завданням, адже це місто було і залишається центром міжкультурної комунікації. Численні перемоги на міжнародних хорових змаганнях, участь у закордонних та організація власних хорових фестивалів, а також співпраця шанхайських хорів з провідними диригентами світу актуалізують статус шанхайської хорової культури в сучасному мистецькому просторі. Отже високий рівень хорових колективів та диригентів цього регіону не викликає жодних сумнівів, а їхня творчість як об’єкт широкого інтерпретаційного дискурсу заслуговує на детальне обговорення музикознавчою спільнотою. Об’єктом дослідження виступає європейська музика у виконанні шанхайських хорових колективів та диригентів; предметом — шляхи інтерпретації європейської музики шанхайськими хоровими колективами та диригентами. Мета дослідження — визначити особливості інтерпретації шанхайськими хоровими колективами та диригентами творів європейської хорової музики в контексті розвитку китайської та світової виконавської хорової культури. Концепція дисертаційного дослідження зумовила необхідність систематизації наукової літератури з наступних напрямків музикознавства та суміжних галузей знань: роботи з проблем інтерпретації музики та стильових засад музичної творчості, дослідження з історії та теорії хорового виконавства, праці з питань китайського хорового мистецтва, роботи з історії музичного мистецтва Шанхаю, дослідження з історії та теорії музичного мистецтва. Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання мистецтвознавчого, інтерпретологічного та культурологічного підходів, загальних й спеціальних методів, дозволила: осягнути динаміку розвитку взаємозв’язків мистецтва хорового співу Європи та Китаю; репрезентувати особливості хорового співу шанхайських колективів, що віддзеркалює світоглядні засади творчості китайських співаків; розкрити репертуарний потенціал хорової культури Шанхаю, в якій заломлюється система жанрів західноєвропейської академічної традиції; визначити способи адаптації західних традицій співу в рамках виконавського стилю шанхайських колективів як результат міжкультурної взаємодії; виявити подібне й різне в інтерпретації шанхайськими та європейськими хоровими колективами творів композиторів-представників різних національних шкіл Західної Європи; осмислити специфіку взаємодії національного та інтернаціонального в системі розвитку хорового виконавства Шанхаю ХХ–ХХІ століть. У дисертації вперше: представлена система хорового виконавства сучасного Китаю як художня цілісність, що сформувалася на основі взаємодії національних та міжнаціональних факторів; систематизовані дані щодо сучасних шанхайських хорових колективів та їхніх диригентів, які репрезентують певну стильову складову в системі китайської хорової культури; визначено параметри адаптації виконавського стилю шанхайських хорів на прикладі творчості провідних хорових колективів. Хорову культуру Шанхаю представлено в дисертації як унікальний феномен, обумовлений історичними та інфраструктурними особливостями китайської хорової культури, ретроспективний аналіз розвитку якої дозволяє говорити про якісні зміни в галузі хорової творчості Китаю на початку ХХІ століття. Ці перетворення спричинені активізацією творчих пошуків хорових виконавців та диригентів не тільки в рамках інтерпретації національного репертуару, а й в руслі активного вивчення та асиміляції китайськими музикантами західноєвропейських традицій хорового виконавства. Визначено, що вирішальним фактором формування національної школи та розповсюдження провідних світових виконавських тенденцій в Китаї є діяльність сучасних хормейстерів, більшість з яких виявилися провідниками західних традицій хорового співу завдяки закордонній освіті. Серед них — Ма Гешун, Ван Сюйфен, Ян Хуннян, Сюй Руйці, Чень Гоцюань, Ву Лінгфен, Ван Цзюнь, Ван Ян, Я Лун Ге Рай Ле та Ян Лі. Зазначено, що у певному сенсі хорова культура Шанхаю виявляється вбудованою в загальний процес розвитку китайського хорового мистецтва, а з іншого — активніше підтримує новітні традиції хорового виконавства, що віддзеркалюється на репертуарній складовій та особливостях інтерпретації музичних творів. Встановлено, що на сучасному етапі хор є специфічним чинником формування загального образу музичної культури Шанхаю. Це підтверджується великою кількістю хорових колективів регіону (понад дві тисячі), які поділяються на аматорські (дитячі та шкільні хори, церковні хори та аматорські колективи дорослих) та професійні (ті, що існують в рамках учбових закладів, а також — у філармоніях та інших концертних установах). Серед найбільш значущих хорів вказано Шанхайський молодіжний хор, Шанхайський хор дитячого радіо, Весняний дитячий хор, Хор випускників CEIBS, Шанхайську міжнародну хорову лігу, Пастирський хор, хори Шанхайського оперного театру, Шанхайської музичної консерваторії та університету Фудань. Окремо виділено шанхайські хорові колективи, чия творчість пов’язана з інтернет-мережею — «Rainbow Chamber Singers» та «Shanghai Hyperbolic Singers». Визначається, що складність діяльності шанхайських хорових колективів пов’язана з необхідністю засвоєння тезаурусу європейської хорової музики, відмінного від традиційного китайського. У дисертації аналізуються наявні на сьогоднішній день погляди науковців на питання інтерпретації, зокрема хорової музики. У трактовці самого поняття музичної інтерпретації пропонується дотримуватися визначення В. Москаленка, спостереження та висновки якого доповнюються та розширюються на основі осмислення поняття інтерпретації в системі китайської хорової культури початку ХХІ століття. Позначаються дві важливі тенденції інтерпретування — безособове (impersonal performance) та особове виконання (personal performance). Безособовий тип інтерпретації характерний для виконання літургічних та світських хорових композицій барокової доби, проте у китайській хоровій практиці цей тип інтерпретації у чистому вигляді майже не представлений. Особове виконання пов’язано напряму зі стилем виконавської діяльності, що виступає індивідуальним виявленням творчих уподобань хорових колективів, діяльність яких пристосовується до потреб сьогодення. Зазначається, що на цей тип інтерпретації впливає національна приналежність виконавців, яка у китайській традиції пов’язується з тенденцією до театралізації та надмірної зовнішньої ефектності. Визначено, що роль опусів європейських композиторів в репертуарі шанхайських хорів не є домінуючою, проте виявляється надзвичайно важливою. На основі порівняльного аналізу виконавських версій європейських та шанхайських хорів встановлено розбіжності та паралелі в інтерпретації західноєвропейської музики. В окремих опусах також зроблена спроба співставлення інтерпретаційних версій хорів Шанхаю та Пекіну. Романтичні духовні твори Дж. Россіні, Дж. Верді, Г. Форе, Й. Брамса, А. Брукнера, Р. Шумана у виконанні шанхайських співаків відзначаються певною академічністю, зосередженістю на відтворені багатовікових літургічних традицій виконання. Вказано, що китайські диригенти вдаються здебільшого до виконавської стилізації, працюючи в рамках тенденції наслідування традицій європейського хорового співу. Певним чином в цьому вбачається обумовленість ментальними особливостями нації та концентрацією уваги на точному слідування всім композиторським позначенням. Встановлено окремі тенденції «копіювання» та стилізації як результат складності пошуку смислових аналогій у творах композиторів кардинально іншої культури. Аналіз інтерпретації сучасних хорових композицій Б. Чілкотта, Дж. Раттера, Бр. Кулє, Д. Патрікіна виявляє у виконанні шанхайських хорів стильову індивідуалізацію, обумовлену вільними жанрово-стилістичними параметрами творів сучасних композиторів, які надають свободу виконавцям в їхніх виконавських прочитаннях. Робиться висновок про поступову індивідуалізацію виконання та посилення творчого підходу при інтерпретації шанхайськими хорами композицій європейських авторів. Водночас виявлено проблеми, пов’язані з особливостями розуміння та вимови тексту. Разом з тим, зазначається, що виконання шанхайськими хорами творів європейських композиторів, а також вивчення досвіду їх пристосування до потреб публіки відмінної культурної парадигми представляє цікавий приклад діалогу Схід — Захід та відображає головні механізми культурного мейнстріму ХХІ століття. Основні положення і висновки дисертації можуть стати базою для подальших науково-теоретичних розвідок, присвячених вивченню інтерпретаційних особливостей хорового виконавства Китаю. Результати дисертації можуть бути залучені як основний або додатковий матеріал до навчальних курсів, пов’язаних з вивченням історії хорового виконавства, основ методики хорового співу, музичної інтерпретації, для студентів вищих навчальних музичних закладів.