Фортепіанний конкурс як феномен музичної культури Китаю

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 – «Культурологія». – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України. Київ, 2022. В дисертації досліджуються китайські фортепіанні виконавські конкурси як феномен сучасної культури Піднебесної у контексті проблеми розвитку світового музично-конкурсного руху та рецепції європейської моделі міжнародних змагань піаністів. Актуальність теми визначена важливою роллю сучасного конкурсного феномену у становленні професійної кар’єри молодих виконавців, бурхливим сплеском яскравих перемог китайських піаністів у престижних світових турнірах, неуклінним зростанням числа китайських міжнародних виконавських конкурсів та їх світовим визнанням. Проведений джерелознавчий аналіз основних культурологічних і музикознавчих досліджень дозволяє дійти висновку, що в українському і китайському науковому дискурсі, попри всесвітньо визнані здобутки китайських піаністів та авторитетність міжнародних змагань, що проводяться у КНР, недостатньо вивчені питання становлення і розвитку фортепіанного конкурсу як феномену сучасної культури Китаю, а також ролі агональності в китайському соціокультурному просторі. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що в дисертаційному дослідженні вперше: • комплексно проаналізовано становлення і розвиток музичноконкурсного феномену в Китаї. Наголошено, що однією з передумов формування музично-конкурсного руху академічного спрямування в китайському соціокультурному просторі було активне поширення фортепіанного виконавства всередині країни після 1949 р. Показано, що блискавичний підйом молодої виконавської школи має багатотисячолітнє підґрунтя та спирається на агональні засади китайської культури і основи китайської духовної традиції – філософсько-етичні погляди Конфуція щодо пріоритетності значення музичного мистецтва у житті суспільства, державотворенні та вихованні молоді. Виявлено, що специфічні акценти у китайському музично-конкурсному русі пов’язані з прагненням підняти китайські міжнародні конкурси на найвищі щаблі у світових рейтингах музичних змагань, популяризувати фортепіанне виконавство в країні та представити світові різноманітну палітру культурно-мистецьких досягнень Піднебесної; • проведена типологізація музично-конкурсного феномену на основі таких визначальних критеріїв, як фахова спрямованість та область музично-професійної діяльності. Також визначені покажчики, застосування котрих дозволило розробити класифікацію фортепіанних конкурсів; • досліджено природу агональності у соціокультурному просторі Китаю. Історія культури Піднебесної наочно свідчить, що намагання досягнути першості у багатьох галузях, котре породжує змагальність, конкуренцію та суперництво, властиве не тільки європейській цивілізації, але й культурному простору східноазійського регіону. Суспільне визнання, пов’язане з довершеністю та успішністю, є кінцевою метою всіх агональних явищ в китайській культурі від найдавніших часів до сучасності, агон наповнив зовнішню політику, державотворення, повсякденне життя і побут, ігри і розваги, спорт. Вивчення прикладів агону у соціокультурному полі Китаю дозволило визначити важливі детермінанти менталітету китайської нації, котрі обумовили успішне залучення національних академічних музикантів до світового музично-конкурсного руху. Наголошено, що виховання китайської молоді на засадах конфуціансько-буддистської філософії сприяло засвоєнню її моральних основ на ментальному рівні та виявленню важливих у змагальних умовах творчої конкуренції ментальних рис – найкращих морально-вольових якостей: цілеспрямованості і працелюбності, постійного прагнення до досконалості через наполегливість у навчанні та перманентні тренування, поваги до старших і до авторитету вчителя, бажання довести свою перевагу над іншими у чесній боротьбі тощо. Агональність, як каталізатор творчої самореалізації і професійного удосконалення головних суб’єктів музично-конкурсного руху, динамізувала процес міжкультурної взаємодії; • проаналізовано зразки конкурсних фортепіанних мініатюр китайського композитора Чжана Шуая, їх жанрові та стильові особливості з метою визначення проявів асиміляції традицій західної музичної культури та особливостей індивідуального стилю автора. На основі аналізу Трьох прелюдій Чжана Шуая, включених до обов’язкового конкурсного репертуару, були проведені паралелі між циклом мініатюр китайського композитора і Трьома прелюдіями Дж. Гершвіна. Показано, що «гершвінівський» вплив на специфіку творчого мислення Чжана Шуая виразився у методі роботи за моделлю на стилістичному рівні. В ході аналізу мініатюр в контексті співвідношення «західного» й індивідуального, з’ясовано, що оригінальний художній задум Чжана Шуая проявляється на загальнокомпозиційному рівні. В дисертації уточнено зміст понять «музичний конкурс» і «виконавський конкурс», запропоновано використання поширеної дефініції «музичний конкурс» в широкому та вузькому значеннях в залежності від виду музично-творчої діяльності і контексту застосування. Зазначено, що виконавський конкурс, набувши великого значення у сучасному культурному просторі, представляє собою соціокультурний феномен, в основі котрого лежить музично-творча діяльність змагальної природи. В ході дослідження виявлено, що народженню та активізації музично-конкурсного руху в Китаї передував довготривалий процес становлення фортепіанної культури, освіти і виконавства, котрий охопив понад три століття. З’ясовано окремі факти історії фортепіанного мистецтва Китаю, розвитку професійної музичної освіти, запропоновано загальну періодизацію формування фортепіанної культури Піднебесної. Серед специфічних рис процесу її становлення визначено затяжний характер знайомства китайського суспільства, яке було історично закритим від зовнішніх впливів, із західними музичними традиціями і, зокрема, академічним інструментарієм. Важливим етапом стало відкриття навчальних закладів для загальної музичної освіти завдяки динамічній комунікації з представниками західної музичної культури, котра активізувалась на початку ХХ ст. Посилення процесів асиміляції визначило напрямки реформування музичної складової системи загальної освіти та її орієнтацію на японську модель, побудовану на європейських засадах. Зазначено, що воно сприяло відкриттю багатьох професійних музичних навчальних закладів, випускники котрих з часом очолили процес розбудови китайської академічної музичної культури. Таким чином, були створені певні умови для виховання національних виконавських кадрів і становлення китайської фортепіанної школи, успішно реалізовані після створення КНР. У 1950-х роках відповідно до нової культурної політики держави були здійснені перші тріумфальні спроби залучення китайських піаністів до світового музично-конкурсного руху. В останні десятиліття ХХ ст. китайське фортепіанне виконавське мистецтво академічної традиції, пройшовши складний шлях становлення, отримало світове визнання завдяки яскравим перемогам китайських піаністів у найпрестижніших міжнародних змаганнях. В роботі наголошено, що однією з передумов формування музичноконкурсного руху академічного спрямування в китайському соціокультурному просторі став феноменальний злет захоплення китайського суспільства фортепіанним мистецтвом, що спричинило своєрідний фортепіанний «бум» в останню чверть ХХ – на початку ХХ ст. Фортепіано виступило особливим символом культурної освіченості, духовності, еталоном високого рівня добробуту і атрибутом власної успішності. Доведено, що міцним фундаментом підтримки музично-конкурсного руху стала нова політична доктрина КНР, згідно котрої стратегія світового лідерства націлена не лише на економічні успіхи і досягнення, але й на культурне змагання з іншими державами. Ідея «безперервного змагання зі світом» охопила всі сфери життєдіяльності суспільства, встановила національні пріоритети, стала основою сучасної державної політики «культурної м’якої сили». Показано, що розвинена у роботах китайських вчених культуроцентристська концепція «м’якої сили» є визначальною у сприянні активізації конкурсних процесів в сучасній музичній культурі Китаю. Наголошено, що китайська влада продемонструвала розуміння потрібності якісного змістовного наповнення «м’якої сили» ціннісними орієнтирами всередині країни, без чого розв’язання поставлених завдань було б неможливим. Також визначено, що політика «м’якої сили» стала окремим напрямком зовнішньої міжнародної діяльності КНР і основою китайської культурної дипломатії. Вона націлена на створення привабливого іміджу держави, демонстрацію світові культурних досягнень китайського суспільства, котрі не поступаються у значенні звершенням у політикоекономічній сфері. Проведення чисельних культурних заходів, конкурсів, фестивалів, виставок і концертів сприяють покращенню образу Піднебесної у багатьох країнах світу. Аналіз відомих міжнародних фортепіанних конкурсів виявив, що виконавські конкурси як соціокультурний феномен володіють спільними унікальними характеристиками і якостями. Зберігаючи культурні традиції у виконавстві, музичні турніри представляють собою організаційну форму мистецьких змагань і сприяють виявленню творчого потенціалу учасників, їх самовираженню та професійному зростанню. Створення насиченого культурно-освітнього середовища навколо конкурсної події формує умови для розкриття індивідуальності виконавця, досягнення вагомих художніх результатів, народження нового творчого продукту, а також підтримує культурний діалог між представниками різних національних культур і популяризує музичну культурну спадщину. Суспільна і культурна значимість, демократичний характер, культурозбереження та інноваційність характеризують всі сучасні виконавські змагання. В роботі з’ясовано, що світовий музично-конкурсний рух розвивається у напрямку удосконалення організації та виявлення найбільш ефективних форматів проведення. Збільшення кількості потенційних учасників, навіть в умовах значного зростання числа міжнародних музичних змагань, обумовило пошуки результативних форм попереднього відбору із застосуванням сучасних мультимедійних технологій. Актуалізація питання пропаганди і популяризації академічного музичного мистецтва обумовила зростання ролі засобів масової інформації у висвітленні конкурсних подій і супутніх заходів та, відповідно, збільшення інтернет-джерел трансляції конкурсних прослуховувань в online-режимі або відеозаписі. Підтверджено, що китайський музично-конкурсний рух здійснює свій розвиток в руслі загальносвітового конкурсного процесу. Серед його національних особливостей слід виділити активізацію ролі економічних факторів з метою підняття рейтингів і привабливості змагань виконавців через надзвичайно вагомі призові фонди та грошові винагороди на максимально високому рівні. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання основних положень і висновків дисертації в подальших наукових дослідженнях у сфері культурології та музикознавства, а також у виконавській практиці в процесі підготовки до конкурсних змагань і в педагогічній діяльності.