Інтерпретація картин А. Бекліна як відкритих творів у музичній культурі кінця ХІХ початку – ХХ століття

Abstract

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 034 «Культурологія». – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Київ, 2023. Предметно проаналізована ідея відкритого твору У. Еко в дослідженні художньої культури. Як відомо, концепція відкритого твору була запропонована У. Еко не тільки для осмислення досвіду авангардного мистецтва, а й для всього мистецтва загалом, – у всьому різноманітті епох, форм, жанрів та стилів. Додаючи, що таке поняття вказує не стільки на те, як художні проблеми вирішуються, скільки на те, як вони формуються,У. Еко стверджує, що поняття «відкритого твору» не має аксіологічного значення. У своїх нарисах він не прагне до того, щоб розділити твори мистецтва на значимі («відкриті») та застарілі («закриті»); адже він вважає, що відкритість розуміється як принципова неоднозначність художнього повідомлення, характерна для будь-якого твору в будь-який час. Щодо цього доцільно згадати, що на початку ХХ століття репродукції картини А. Бекліна «Острів мертвих» стали розповсюдженою прикрасою багатьох європейських будинків, як доказ того, що господарі – люди освічені. Тиражування репродукцій цієї картини було величезним за обсягом. А. Беклін ніби передчував те, що буде відбуватися з мистецтвом в ХХ столітті, а саме: – воно поступово почне набувати повної автономності. У науковому дослідженні розглянуті концепції взаємодії та синтезу мистецтв як культурологічні інструменти вивчення життя картин А. Бекліна в образотворчому і музичному мистецтві. Також у роботі досліджена інтерпретація картин А. Бекліна в творчості західноєвропейських композиторів як явище художньої культури кінця ХІХ – початку ХХ століття та водночас розглянуті інтерпретації його картин з огляду на їх стилеву та ідейно-змістовну взаємодію з творами музичного мистецтва. Доведено, що художній текст – багатовимірний простір, де поєднуються і сперечаються один з одним різні види письма, жоден з яких не є початковим. Він витканий із цитат, що відсилають до тисяч культурних джерел. Обґрунтовано, що безліч різних художніх тенденцій і стилів спричиняють взаємодію різних видів мистецтв та їх художній синтез, які виступають інструментами в передачі художнього сенсу. У нашому дослідженні ми скеровані формою художнього синтезу, що в свою чергу включає в себе різні жанрів, їх складне співвідношення в художньому творі як цілісної картини. Ретельно досліджені символи на картинах А. Бекліна і доведено, що саме символ, без сумніву, є одним з головних художніх засобів, за допомогою яких А. Бекліну вдалося створити неповторну атмосферу, яка цілком поглинає глядача в картині «Острів мертвих» та в інших творах художника. Символ – усвідомлено чи ні – стає для нього своєрідною стратегією, надаючи йому багаторівневості та неоднозначності, даючи привід для різних трактувань художнього тексту, і в цьому, безперечно, проявляється широка відкритість твору. Крім того, прослідковано хронологію виникнення різних індивідуальних художніх рішень і шляхів взаємодії напрямів та стилів у культурі межі ХІХ – ХХ століть. У цьому контексті позначено проблему художнього універсалізму як фактору інтеграції та диференціації тенденцій синтезу мистецтв. Продемонстрована відкритість картин А. Бекліна існує в багатовимірному просторі. Наприклад, його картина «Острів мертвих» була відкритим твором для офортиста М. Клінгера, який відтворив видатний чорно-білий варіант (той, що вперше побачив С. Рахманінов). Одночасно картини А. Бекліна також ставали відкритими творами для західноєвропейських композиторів ХІХ століття, таких як Г. Шульц-Бойтен, А. Галлен, Д. д’Антальфі, Б. Мартіну, М. Регер, Ф. Войрш та Ф. Любріх молодший, які створили на цьому ґрунті власні однойменні музичні твори. У свою чергу, ці художні та музичні опуси є і для сучасного глядача/слухача відкритими творами. Розглянуто показові факти творчої біографії А. Бекліна та композиторів, які інтерпретували картини художника в проекції на відкритість творів. Крім того, нами запропоновано розподіл творчої біографії А. Бекліна на періоди щодо прихильності до певного стилю образотворчого мистецтва та його домінанти. А також – системно зібрані всі картини А. Бекліна, де зображені музичні інструменти. У дисертації ретельно досліджена історія знайомства А. Шульц-Бойтена, С. Рахманінова та М. Регера з картиною «Острів мертвих» А. Бекліна в німецьких культурних центрах та встановлений її вихідний варіант для створення однойменних симфонічних поем. Також за жанровим принципом системно зібрані всі музичні інтерпретації картини А. Бекліна «Острів мертвих». Детально окреслено історію створення картин «Острів мертвих» та «Вілла біля моря» у творчій біографії А. Бекліна, та, відповідно, у п'яти їх варіантах. Виявлено наскрізний мотив життя/смерті у цих та інших творах художника. Розглянуто семантику монохромності репродукції картини А. Бекліна «Острів мертвих» та її вплив на створення однойменної симфонічної поеми С. Рахманінова. З’ясовано, що саме чорно-біла репродукція однойменної картини А. Бекліна привернула увагу С. Рахманінова і надихнула композитора на створення симфонічної поеми «Острів мертвих». Описано примітне явище в світовому мистецтві — феномен монохромних зображень. Проаналізоване його смислове, художнє втілення у однойменній симфонічній поемі С. Рахманінова. Досліджені смислові навантаження, якими наділені чорний, білий та сірий кольори. Виявлено специфіку сприйняття та прихильність композитора до чорно-білої візуалізації, яка скерована, перш за все, культурно-історичним бекграундом. Розкрито розуміння взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва з історичним періодом, який здатен пояснити ті чи інші явища в культурі. Розкрито розуміння взаємозв’язку образотворчого та музичного мистецтва з історичним періодом, який здатен пояснити ті чи інші явища в культурі. Обґрунтовано зміст поняття «семантика монохромності» та досліджені смислові навантаження, якими наділені чорний, білий та сірий кольори. У дисертації проаналізовано епістолярну спадщину С. Рахманінова та виявлено глибинні інтенції, що були поштовхом для створення музичної поеми «Острів мертвих». Виявлено інтелектуальну рефлексію композитора: у свідомості С. Рахманінова відбулась об'єктивізація сюжету картини А. Бекліна, був знайдений певний сенс, закодований у картині. Охарактеризовано семантику монохромності репродукції картини А. Бекліна «Острів мертвих» та, власне, музичну інтерпретацію цього сюжету. Розкрито певний, достатньо окреслений прийом, який композитор використовує в багатьох своїх творах – протиставлення «інфернального» та «божественного/небесного». Доведено, що чорне/смерть долається С. Рахманіновим світлом та багатобарвністю життя. Віднайдений та проаналізований твір С. Рахманінова (Прелюдія сі-мінор №10), написаний від впливом картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину». У цьому дискурсі визначено основні параметри ностальгії як культурного чинника у створенні фортепіанної мініатюри епохи романтизму. Проаналізовано та висвітлено наявні принципи ностальгійності в Мазурці ор.17 №4 Ф. Шопена та, відповідно, у Прелюдії №10 сі-мінор С. Рахманінова (за мотивами картини А. Бекліна «Повернення на Батьківщину»). Розглянуто різні композиторські погляди на мистецьку матрицю картини «Острів мертвих» А. Бекліна в музичних інтерпретаціях Г. Шульца-Бойтена та А. Галлена, а також проаналізовано особливості музичного втілення картини А. Бекліна «Вілла біля моря» у однойменній Баладі Б. Мартіну. Крім того, окрему увагу приділено «Чотирьом симфонічним поемам за картинами А. Бекліна» ор.128 М. Регера та ролі в них картини «Острів мертвих». Було окреслено індивідуальний творчий почерк музиканта та його погляд на твір образотворчого мистецтва в особливостях музичного рішення. Таким чином, всі інтерпретаторські спроби підтверджують зацікавленість картинами А. Бекліна та їх важливе значення для історії культури. Для західноєвропейських композиторів кінця ХІХ початку ХХ століття картини А. Бекліна стали джерелом вражень, імпульсом до музичних рефлексій та власного трактування запропонованих образів.