Abstract:
У дисертації на базі комплексного аналізу архівування українського музичного фольклору в його історичній еволюції та сучасних цифрових формах пропонується розробка концепції цифрового репозиторію українського музичного фольклору як інфраструктурної системи довготривалого збереження, наукового використання й публічної репрезентації аудіовізуальних фольклорних колекцій. Наукова новизна дисертації полягає в тому, що тут вперше виконано опис історичних практик архівування аудіовізуальних записів музичного фольклору в Україні, залежно від розвитку технологій звукозапису; виконано аналіз сучасних цифрових колекцій українського музичного фольклору і веб-платформ як проєктів, що належать до різних стадій «цифрової зрілості»; висунуто проєкт концепції національного цифрового репозиторію як інфраструктурного рішення, орієнтованого на концепцію «FAIR use» і на міжсистемну сумісність; запропоновано концептуальну модель, у якій базовою одиницею опису та обліку виступає «сеанс запису» як подія документування, що поєднує аудіовізуальний сигнал, супровідну документацію та контекстні дані; сформовано пропозицію-проєкт схеми метаданих ЦР УМФ та розпочато практичні кроки з її апробації, зокрема, розгорнуте напрацювання контрольованих словників (тезаурусів) для полів опису даних в системі каталогів; запропоновано технологічну платформу для демонстраційно-аналітичної підсистеми з можливістю багаторівневого опису та анотування мультимедіа. Укладена концепція ЦР УМФ, початково оперта на систематику матеріалів архіву Лабораторії етномузикології НМАУ, може бути використана як методологічна й технологічна основа для розбудови інших інституційних інфраструктур збереження й представлення фольклорних аудіовізуальних колекцій України в єдиній системі. Розпрацьовані позиції придадуться для розробки внутрішніх регламентів архівного опрацювання, правил ідентифікації й цитування одиниць, політик доступу до даних/метаданих, шаблонів паспортних і технічних описів, будуть корисними у навчальних курсах із цифрового архівування та керування дослідницькими даними в етномузикології. Принципи безпеки, резервування та контролю цілісності можуть бути застосовані в установах, які зберігають культурну спадщину в умовах воєнних ризиків. Такий підхід до збереження аудіовізуальних зразків українського музичного фольклору до- зволить і зберегти національні надбання нематеріальної культурної спадщини, і наблизити дослідження українських етномузикологів до європейського та світового контексту.
