Принцип циклічності у фортепіанній музиці Роберта Шумана: виконавські підходи

Abstract

Здійснено аналіз теоретичних засад та історико-стильового контексту принципу циклічності у фортепіанній музиці романтичної доби з акцентуацією уваги на індивідуальних рисах підходу Р. Шумана до циклічної форми. Визначено, що циклічність у музиці Р. Шумана постає як складна система зв’язків, об’єднаних загальною художньообразною ідеєю та внутрішньою логікою драматургічного розгортання твору. Описано результати аналізу низки фортепіанних циклів Р. Шумана — Carnaval. Op. 9, Kreisleriana. Op. 16, Kinderszenen. Op. 15 та Phantasiestücke. Op. 12. Виявлено, що циклічна єдність цих творів забезпечується завдяки використанню спільних тематичних мотивів, тональних співвідношень та численних літературних алюзій, які є невід’ємною частиною естетики романтизму. Приділено особливу увагу аналізу музичних шифрів (A–S–C–H, Carnaval) як важливих інтегральних компонентів, що пов’язують окремі мініатюри у єдину художню концепцію. Підкреслено роль сюжетного наративу у формуванні циклічного задуму, що сприяє поглибленню образного сприйняття циклів. Проаналізовано виконавський аспект циклічності у творчості Р. Шумана на прикладі інтерпретацій видатних піаністів різних історичних періодів — Клари Шуман, Володимира Горовиця, Марти Аргеріх та Юджі Ванґ. Доведено, що кожен з цих виконавців реалізує власний підхід до трактування шуманівських циклів, демонструючи специфічні стратегії, які сприяють внутрішній цілісності та емоційній глибині виконавської інтерпретації. Запропоновано практичні рекомендації піаністам щодо реалізації принципу циклічності у виконавській практиці: від ретельного аналізу структури циклу та формування цілісної драматургічної концепції до продуманого вибору агогіки, темпових співвідношень, динамічної палітри та педалізації. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у порівняльному вивченні циклічних форм у творчості інших композиторів-романтиків, а також у дослідженні виконавських практик сучасних піаністів із застосуванням новітніх методик та цифрових технологій.

This study examines the theoretical foundations and historical-stylistic context of the principle of cyclicality in Romantic-era piano music, with a particular focus on Robert Schumann’s distinctive approach to cyclic form. It demonstrates that cyclicality in Schumann’s compositions functions as a sophisticated network of interrelated elements, unified by a shared artistic and imaginative concept alongside an inherent dramaturgical logic. The analysis centers on several of Schumann’s piano cycles—Carnaval, Op. 9; Kreisleriana, Op. 16; Kinderszenen, Op. 15; and Phantasiestücke, Op. 12—revealing that their cyclical coherence is achieved through recurring thematic motifs, tonal relationships, and numerous literary allusions integral to the Romantic aesthetic. Special emphasis is placed on the role of musical ciphers (such as A–S–C–H and Carnaval) as vital unifying devices that weave individual miniatures into a cohesive artistic whole. The narrative dimension is highlighted as a crucial factor in shaping the cyclic structure, enriching the interpretative imagery of these works. The performative dimension of cyclicality in Schumann’s oeuvre is examined through the interpretative approaches of distinguished pianists from various historical periods, including Clara Schumann, Vladimir Horowitz, Martha Argerich, and Yuja Wang. Each pianist demonstrates a distinctive artistic strategy that contributes to the structural coherence and emotional resonance of Schumann’s cycles. Their interpretations reveal diverse yet compelling approaches to embodying cyclic form in performance, highlighting the flexibility and depth inherent in Schumann’s musical language. Based on these insights, practical recommendations for pianists are offered, emphasizing the importance of thorough structural analysis, the creation of a coherent dramaturgical concept, and thoughtful application of agogics, tempo variations, dynamic nuance, and pedaling techniques. Prospects for further research are outlined, including comparative analysis of cyclic forms in the works of other Romantic composers, as well as the investigation of contemporary pianistic performance practices through the application of innovative methodologies and digital technologies.