Твори для труби Миколи Бердиєва: інтерпретаційний та технічний аспекти

Abstract

Пропонований творчий мистецький проєкт за проблематикою та змістом присвячений творчій спадщині Миколи Бердиєва у виконавському фокусі інтерпретаційних та технічних аспектів. Досвід творчої діяльності автора творчого мистецького проєкту дав змогу на цьому підґрунті сформувати об’єктивну систему виконавсько-аналітичних поглядів на репертуарні та дидактичні твори М. Бердиєва з позиції необхідності наукового осмислення задля збереження педагогічного базису української трубної школи та формування сучасного синкретичного виміру виконавського мистецтва. Актуальність теми зумовлена особистою зацікавленістю автора та тим фактом, що твори для труби М. Бердиєва органічно та релевантно співвідносяться із тенденціями сучасного музичного мистецтва, яке характеризується синтезом різних стилів, жанрів та виконавських підходів. Це відповідає загальним тенденціям у розвитку музики ХХ–ХХІ століть, де інтертекстуальність, еклектика та синтез є важливими характеристиками композиторської творчості. Також важливо зазначити, що дослідження технічних аспектів виконання творів для труби М. Бердиєва є важливим із погляду розвитку виконавської майстерності. Його твори висувають перед виконавцем низку складних технічних завдань, пов’язаних з артикуляцією, диханням, координацією пальців, інтонацією та іншими аспектами гри на трубі.

Аналіз цих завдань щодо їх проєктування вирішення сприятиме підвищенню рівня виконавської майстерності трубачів, що, своєю чергою, вплине на загальний розвиток виконавського мистецтва та популяризацію української музичної культури на світовій арені. Мета дослідження – всебічний аналіз інтерпретаційних та технічних аспектів творів для труби М. Бердиєва, зокрема, дослідження особливостей виконання його творів з урахуванням стилістичних та технічних викликів, які постають перед виконавцями. Ідея проєкту полягала в актуалізації репертуарних та дидактичних творів М. Бердиєва в спектрі виконавських рішень, з огляду на різноплановість його творчої постаті, що поєднує в собі три іпостасі: виконавець, педагог, композитор. Автор опрацював партитури та клавіри таких творів із творчого доробку М. Бердиєва: дидактичного спрямування («Характерні етюди для труби», «Двадцять шість етюдів для труби», «Етюди для труби»), концерти для труби з оркестром (Перший, Другий, Третій), концертні п’єси («Триптих», «Скерцо», «Поема»). Критеріями добору матеріалу обрана класифікація творчого доробку М. Бердиєва на художньо-смислові групи за принципом технічної складності та архітектури інтерпретаційних моделей. Новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні концептуальних підходів до інтерпретації творів М. Бердиєва, які відображають сучасні тенденції у виконавській підготовці. Ця концепція має інтерпретативний характер, оскільки, з одного боку, базується на особистому виконавському досвіді автора, а з іншого – враховує усталені універсалії музичної творчості. Зокрема, дослідження охоплює такі аспекти, як композиторське мислення, музичний стиль, технологія виконання та психологічні особливості роботи виконавця з музичним матеріалом. У процесі дослідження було проаналізовано більшість репертуарних та дидактичних творів М. Бердиєва в різних аспектах: структурному,

жанровому, стильовому та виконавському. Проведений аналіз має практичне значення для методичного забезпечення виконавської діяльності та сприяє сталій популярності цих творів у концертно-педагогічному обігу. Виявлено жанрову специфіку та історико-стильову динаміку оригінальних творів М. Бердиєва, визначено його внесок у розвиток української трубної школи. Встановлено значення творів М. Бердиєва для розвитку виконавської майстерності та їхнє місце в сучасній концертній практиці. Визначено роль і функції технічно-інтерпретаційних стратегій у розкритті драматургічної ідеї творів М. Бердиєва, що сприяє їх ефективному виконанню та інтерпретації. У висновках виявлено жанрову специфіку та історико-стильову динаміку оригінальних творів М. Бердиєва; визначено роль і функції технічно-інтерпретаційних підходів у виконавському процесі. Окрім цього, підкреслено значення творів М. Бердиєва для розвитку української трубної школи та їхню важливість у сучасній концертній і педагогічній практиці. Завдяки розкриттю драматургічних інтенцій митця, дослідження сприяє поглибленню розуміння інтерпретаційних стратегій, що є необхідними для ефективного виконання та популяризації його творчості.