Короткий опис(реферат):
У сучасному вокальному мистецтві, зокрема, в умовах викликів сьогодення, процеси концертно-виконавської та педагогічної творчості набувають особливого значення, стимулюючи пошук інноваційних підходів і нових форм мистецької взаємодії. Історично вокальне мистецтво розвивалося завдяки різноманіттю виконавських інтерпретацій, що призводить до появи нових мистецьких практик та зміни підходів до усталених видів вокальної діяльності. Однією з актуальних тенденцій є посилення уваги до жанру солоспіву з його широкими можливостями для концертної та педагогічної діяльності.
Наукове обґрунтування цього творчого мистецького проєкту полягає в теоретичному осмисленні концертно-виконавського та вокально- педагогічного потенціалу солоспівів українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття.
Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз обраних солоспівів українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття в контексті сучасної концертної та педагогічної практики. Основний фокус роботи зосереджений на аналізі інтерпретаційних особливостей солоспівів, їхнього місця в сучасному концертному та педагогічному репертуарі, а також на їхньому впливі на формування національної ідентичності. Особливу увагу приділено інтерпретації тексту
у вокальному мистецтві як ключовому елементу, що постійно еволюціонує та збагачується новими виконавськими практиками.
Відповідно до мети, дослідження передбачає визначення основних підходів до типізації жанрів камерної вокальної музики, аналіз сучасних музикознавчих праць про солоспіви українських композиторів, дослідження еволюції жанру «солоспів» на прикладі аналізу вокального циклу М. Скорика «Три українські весільні пісні» для сопрано з фортепіано. Також передбачається виявлення та аналіз особливостей виконавської інтерпретації вокального циклу В. Рибальченка «Шість романсів на слова Т. Шевченка» для високого жіночого голосу в супроводі фортепіано, дослідження ролі вокального циклу І. Шамо «10 солоспівів на слова Т. Г. Шевченка» в концертно-виконавській творчості та розкриття і аналіз елементів інтерпретації циклу солоспівів Л. Колодуба на слова Т. Шевченка.
Дослідження спирається на теоретико-методологічний, історико-типологічний, музично-аналітичний, семантичний, виконавський та компаративний методи аналізу.
Дослідження базується на композиційному, семантичному та виконавському аналізі творів М. Скорика, В. Рибальченка, І. Шамо та Л. Колодуба в жанрі солоспівів, що дає змогу виявити різні підходи до інтерпретації. Виконавський аналіз солоспівів висвітлює особливості інтерпретації, зокрема, відтворення принципу декламаційності, підкреслення артикуляційної основи, а також використання елементів академічних та автентичних виконавських технік. Дослідження простежує еволюцію жанру солоспіву в українській музиці, здійснює аналіз сучасних музикознавчих праць та окреслює стилістичні аспекти вибраних творів.
Теоретичну і практичну складову творчого мистецького проєкту спрямовано на комплексне розкриття деталей методичного процесу концертного виконавства та педагогічної творчості співака в інтерпретаційному аспекті вокального циклу та солоспіву. Дослідження
показало, як інтерпретація впливає на сприйняття музичного матеріалу, розкриваючи його емоційний потенціал, закарбований у музичному та поетичному тексті. Художні особливості солоспівів українських композиторів другої половини ХХ – початку ХХІ століття зосереджуються на синтезі слова та музики, створюючи вишукані музичні образи, що характеризуються лаконічністю та зрозумілістю музичної мови.
В ході дослідження було виявлено, що солоспіви українських композиторів цього періоду, попри різноманітність стилістичних напрямів і композиційних технік, мають спільні інтерпретаційні риси, що свідчить про формування певних виконавських традицій, що відображають національну ідентичність та культурні цінності. Дослідження інтерпретаційних особливостей солоспівів розкриває їхній художній потенціал та визначає їхнє місце в сучасному концертному репертуарі. Здійснене дослідження сприяє популяризації української камерно- вокальної музики та її інтеграції у світовий мистецький контекст.