Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – теоретично обґрунтувати змістову сутність та методику написання аранжувань та перекладень академічної музики для акордеона в контексті сучасного концертного виконавства.
Об’єкт дослідження – процес аранжування та перекладення академічної музики для акордеона.
Предмет дослідження – методика написання аранжувань та перекладень академічної музики для акордеона в процесі становлення та розвитку сучасного виконавця.
Наукова новизна отриманих результатів та особистий внесок здобувача полягає у тому, що вперше представлені авторські визначення досліджуваних понять: «транскрипція-перекладення», як складний процес індивідуального, персоніфіковано унікального створення музично-виконавського репертуару (у нашому випадку акордеоністів-виконавців) задля збагачення його новими музичними шедеврами різного стилю (класичний, романтичний, сучасний, ін.) та жанрів; та поняття «творчо-виконавська діяльність» як результат композиторсько-виконавського діалогу під час розкодування жанрово- стильової композиторської установки на інтонаційно-слухове сприйняття оригінальних п’єс (фортепіанних, оркестрових, ін.) у процесі
персоніфікованого надання власного співавторського творчого проекту їх зафіксованого нотного перекладення із подальшим публічним авторським виконанням на акордеоні. Запропоновано власне бачення поняття
«академізація» – як збагачення репертуару акордеоністом-виконавцем у співавторстві із композиторами-романтиками за рахунок аранжувань та транскрипцій-перекладень академічної музики, улюблених класичних творів, написаних для інших музичних інструментів, оркестру або іншого виконавського складу, задля збереження музичної традиції виконання класичних творів з використанням теоретично виправданого шляху їх мистецько-дослідницького перетворення та власного музично-образного прочитання та виконання.
Уточнено поняття «аранжування»; надана авторська концепція визначеного репертуару для аранжування та перекладення для виконання на акордеоні, яка складається із таких творів: Ф. Шуберт «Військовий марш» D Dur op. 51 № 1; К. Вебер «Вічний рух; К. Сен-Санс-Ф. Ліст «Танець смерті»; Ж. Бізе-В. Горовиць «Кармен-Варіації»; А. Дворжак Слов’янський танець № 8; Ф. Мендельсон «Концерт для скрипки з оркестром» е-moll ор. 64; К. Сен- Санс «Концерт для віолончелі з оркестром» № 2 Final.
Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що матеріал дослідження може бути використано у змісті спецкурсів з історії виконавської майстерності, методики навчання гри на акордеоні на освітньо- професійних програмах закладів вищих закладів освіти мистецького спрямування, у практичній підготовці та сучасній виконавській діяльності акордеоністів. Представлено практичне відтворення художнього-образного змісту оновленого та доповненого музичного тексту указаних творів; уперше представлено аранжування Концерту для віолончелі з оркестром К. Сен- Санса (Final) та Концерту для скрипки з оркестром e-moll ор.64 Ф. Мендельсона.
У першому розділі «Теоретична база розкриття змісту транскрипції та її різновиди» здійснено огляд та аналіз історичної, науково-теоретичної літератури задля розкриття становлення та особливостей розвитку транскрипції в камерно-інструментальному виконавстві; доведено, що практичне використання акордеоністами перекладень і транскрипцій з репертуару інших інструментів спонукала музикантів до розвитку унікальної композиторської співтворчості, переосмислення композиторських досягнень суміжних музичних спеціальностей. Досліджено, що значний внесок у смислове та функціональне перетворення транскрипції уможливлені за рахунок виконавсько-інтерпретаторських здібностей і таланту визначних музикантів. Надано авторське розуміння поняття «транскрипція- перекладення», що визначено активною формою співтворчої з композитором оригінального музичного твору, художньо-інтерпретаційної діяльності (за М. Давидовим), що презентоване нами як складний процес індивідуального, персоніфіковано унікального створення музично-виконавського репертуару.
У другому розділі «Специфіка жанровості аранжування та перекладень у творчій активності акордеоніста» визначені стильові особливості аранжування та перекладень камерно-інструментальної музики для акордеона, окреслено сутність жанровості в музичній виконавській творчій діяльності. Представлено поняття «творчо-виконавська діяльність» акордеоніста.
У процесі дослідницько-аналітичної роботи з’ясовано, що академічний напрям сучасної творчої виконавської активності акордеоніста є складним творчим проявом, який складається із добору відповідного класичного репертуару, його творчого перетворення з урахуванням необхідних теоретичних знань, дотриманням необхідних традиційних канонів. Надано власне розуміння поняття «академізм». Встановлено, що результатом співаторського процесу аранжування та перекладення стають унікальні
продукти музичної активності виконавця-акордеоніста.
У третьому розділі «Мистецтвознавчий та методичний аспекти перекладень романтичних творів К. Сен-Санса, Ф. Шуберта, А. Дворжака, Ж Бізе, Ф. Мендельсона, Ф. Ліста, К. Вебера» представлено та розкрито жанрові особливості Концерту, Варіацій, Танцю та Маршу в романтично- стильовій концепції різних композиторів. Дослідження романтично- стильової концепції доповнюється розглядом концертно-виконавської майстерності будь-якого музиканта, особливо виконавця-акордеоніста.
Специфіка авторського аранжування та перекладення творів для концертного виконання на акордеоні розкрита на прикладі авторської методики аранжування та перекладення указаних творів: Концерт для віолончелі з оркестром № 2 Final К. Сен-Санса; «Концерт для скрипки з оркестром» е-moll ор. 64 Ф. Мендельсона; А. Дворжак «Слов’янський танець» № 8; Ж. Бізе-В. Горовиць «Кармен-Варіації»; К. Сен-Санс-Ф. Ліст
«Танець смерті»; Ф. Шуберт-В. Горовиць «Військовий марш» D-Dur op. 51 № 1.
Представлено методичний проект, у якому надані провідні концептуальні положення створення авторського аранжування та перекладення творів для концертного виконання на акордеоні.