Науково-практичні виміри універсальності теорії виконавської майстерності Миколи Давидова (до 95-річчя від дня народження М. Давидова)

Abstract

У статті розглядаються науково-практичні аспекти теорії формування виконавської майстерності М. Давидова, яка поєднує технічні, художньо-виражальні та психофізіологічні аспекти виконавської діяльності. Особлива увага приділяється понятійно- термінологічному апарату його концепції, що визначає інтонаційні, темброві та ритмодинамічні характеристики виконання. Аналізуються основні принципи виконавської техніки, художнього мислення та інтерпретаційної діяльності в контексті сучасного виконавського мистецтва. Проаналізовано – понятійно-термінологічний інструментарій теорії виконавської майстерності М. Давидова, акцентуючи увагу на її універсальності та практичній ефективності. Доведено – теорія виконавської майстерності М. Давидова є універсальною у своєму практичному та теоретичному значенні. Вона не лише сприяє формуванню високого рівня майстерності музиканта- виконавця, але й забезпечує наукове осмислення виконавського процесу, що робить її важливим надбанням сучасної музичної педагогіки та виконавського музикознавства.