Процесуальність емоцій у контексті творчої діяльності музиканта-виконавця

Abstract

У публікації розглядається емоційний аспект як ключовий чинник формування професійного мислення музиканта-виконавця, що безпосередньо впливає на процес інтерпретації музичних творів та його мистецький розвиток. Основну увагу приділено аналізу процесуальної природи емоцій, які динамічно змінюються, трансформуються та взаємодіють із когнітивними процесами виконавця. Дослідження ґрунтується на синтезі виконавського досвіду, педагогічної практики та наукових розвідок у галузі музикознавства. Розглянуто динамічний характер емоцій музиканта, які постійно модифікуються під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Виокремлено ситуативні (спонтанні, пов’язані з конкретними обставинами) та художні (обумовлені творчим процесом) емоції. Підкреслено, що ситуативні емоції можуть мати як позитивний, так і негативний вплив на виконавську діяльність, тоді як художні емоції, маючи позитивний емоційний тон, сприяють глибшому осмисленню музичного твору. При комплексному розгляді фахового мислення зосереджено увагу на ролі інтуїції як важливому елементі творчого процесу, що забезпечує виконавцеві гнучкість у прийнятті рішень та адаптацію до художніх і технічних викликів. Виокремлено два типи виконавців: художній, який володіє розвиненою інтуїцією та здатністю до миттєвого сприйняття стильових особливостей твору, та аналітичний, що орієнтується на раціональний підхід до музичного матеріалу. Водночас наголошується на можливості гармонійного поєднання рис обох типів у процесі професійного становлення виконавця. Важливим аспектом дослідження є поетапний аналіз роботи музиканта над твором – від початкового ознайомлення з нотним текстом до концертного виконання. На кожному етапі виконавець переживає різні емоційні стани, що суттєво впливають на його інтерпретацію. Обґрунтовано значення контролю над емоційним станом та саморегуляції як ключових навичок успішного виконавця. У висновках наголошується, що емоційна процесуальність є невід’ємною складовою професійного мислення музиканта-виконавця. Запропоновано підходи до розвитку емоційної культури виконавця, зокрема через усвідомлену роботу над репертуаром, розвиток інтуїції та навичок саморегуляції, а також поглиблене вивчення історичного та культурного контексту музичних творів. Стаття становить наукову цінність для музикознавців, педагогів та виконавців, оскільки пропонує нову концептуальну перспективу щодо ролі емоцій у формуванні виконавської майстерності та розширює розуміння процесу інтерпретації музичного твору.

The article considers the emotional aspect as a key factor in the formation of professional thinking of a musicianperformer, which directly affects the process of interpretation of musical works and its artistic development. The main attention is paid to the analysis of the procedural nature of emotions that dynamically change, transform and interact with the cognitive processes of the performer. The study is based on the synthesis of performing experience, pedagogical practice and scientific research in the field of musicology. The dynamic nature of the musician's emotions, which are constantly modified under the influence of internal and external factors, is considered. Situational (spontaneous, related to specific circumstances) and artistic (caused by the creative process) emotions are distinguished. It is emphasized that situational emotions can have both positive and negative effects on performing activities, while artistic emotions, having a positive emotional tone, contribute to a deeper understanding of a musical work. Particular attention is paid to the role of intuition as an important element of the creative process, which provides the performer with flexibility in decision-making and adaptation to artistic and technical challenges. Two types of performers are distinguished: artistic, which has a developed intuition and the ability to instantly perceive the stylistic features of the work, and analytical, which focuses on a rational approach to musical material. At the same time, the possibility of a harmonious combination of features of both types in the process of professional development of a performer is emphasized. An important aspect of the study is a step-by-step analysis of the musician's work on the work — from the initial acquaintance with the musical text to the concert performance. At each stage, the performer experiences different emotional states that significantly affect his interpretation. The importance of control over the emotional state and selfregulation as key skills of a successful performer is substantiated. The conclusions emphasize that emotional processuality is an integral part of the professional thinking of a musicianperformer. Approaches to the development of the emotional culture of the performer are proposed, in particular through conscious work on the repertoire, the development of intuition and self-regulation skills, as well as an in-depth study of the historical and cultural context of musical works. The article is of scientific value for musicologists, teachers and performers, as it offers a new conceptual perspective on the role of emotions in the formation of performing skills and expands the understanding of the process of interpreting a musical work