Репозитарій
Національної музичної академії України
ім. П. І. Чайковського

Вокально-виконавські принципи музики Бароко на прикладі мотетів Й. С. Баха

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Савон, Дмитро
dc.date.accessioned 2025-07-21T14:46:01Z
dc.date.available 2025-07-21T14:46:01Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Савон Д. І. Вокально-виконавські принципи музики Бароко на прикладі мотетів Й. С. Баха. Наукове обґрунтування творчого мистецького проєкту на здобуття творчого ступеня доктора мистецтв за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» (галузь знань 02 «Культура і мистецтво»). – Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Київ, 2022. 139 с. uk_UA
dc.identifier.uri http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/838
dc.description.abstract Творчість Й. С. Баха, яка є вершиною європейської барокової музики, останнім часом все частіше розглядається з позицій історично інформованого виконавства. Динаміку наукової рецепції стилю бароко можна уявити як понад столітній шлях від нерозуміння до вдумливого діалогу зі стилем. В такому ж напрямку розвивається виконавська рецепція барокової музики. В концертній практиці ХХ – початку ХХІ століть щодо творів Й. С. Баха простежується стійка тенденція – рух від уніфікованого позастильового виконання до відтворення найменших важливих з точки зору стилю деталей. Орієнтуючись на власний виконавський та слухацький досвід, можна констатувати, що проблема коректного у стильовому відношенні відтворення давньої музики гостро стоїть в умовах української концертної практики. Не так багато колективів в Україні спеціалізуються на виконанні барокової музики. Разом з тим, існують універсальні хорові виконавці, які, з-поміж іншого, включають до своїх концертних програм барокові твори, передусім Й. С. Баха. Зворотною стороною виконавського універсалізму є недостатня увага до відтворення елементів того або іншого історичного стилю. Формування стильової чутливості – важливої складової професійного комплексу музиканта – повинно зайняти належне місце у системі професійної освіти українських музикантів, зокрема, співаків хору й хорових диригентів. В цих питаннях можна і варто скористатися багатим досвідом європейських музикантів Н. Арнонкура, Дж. Е. Гардінера, Ф. Херевеге та інших, в творчості яких поступово склалася традиція історично достовірного виконання творів доби Бароко. Ефективний європейський досвід наукового та практичного освоєння барокової музики може розглядатися як орієнтир у вивченні української барокової музики. Таким чином, актуальність даного дослідження продиктована потребою осмислення й систематизації європейського досвіду історично інформованого виконавства щодо музики доби Бароко й впровадження найцінніших надбань цього досвіду у вітчизняну практику хорового виконавства. Мета наукового обґрунтування творчого мистецького проєкту: на основі проаналізованих музикознавчих праць, записів виконань європейських музикантів та власної роботи над мотетами Й. С. Баха з хором сформулювати засади вокально-хорового виконавського стилю в німецькій бароковій музиці, визначити комплекс виконавських засобів, що відповідає даному стилю, та описати шляхи опанування зазначеними засобами в практичній роботі. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українському музикознавстві узагальнюються особливості виконавського вокально-хорового стилю по відношенню до музики німецького бароко, зокрема, мотетів Й. С. Баха, пропонуються практичні кроки по оволодінню засобами барокового виконавського стилю в хорі. Встановлено, що стильову специфіку вокально-хорової музики німецького бароко визначає словесний текст та афект твору. Прийняття рішень щодо вибору виконавських засобів в плані темпоритму, динаміки й музичної артикуляції (зокрема, щодо основного темпу вокально-хорового твору чи його частин, доречності та ступеня темпових коливань, масштабів та рівнів динамічних змін тощо) обумовлюється змістом словесного тексту, узгоджується із відтвореним в музиці афектом. В роботі систематизовано правила вокальної німецької орфоепії, їх конкретизовано щодо текстів мотетів Й. С. Баха (BWV 225–230). На прикладах окремих мотетів прослідковується залежність виконавських засобів від змісту словесного тексту. На основі аналізу німецькомовної музикознавчої літератури простежено динаміку виконавської традиції мотетів Й. С. Баха. Відзначено, що у світовій концертній практиці змінилось уявлення про виконавський склад мотетів. Спосіб виконання a cappella нині не вважається єдино правильним і розглядається як один з можливих, поряд з двома іншими — виконанням з basso continuo і виконанням з інструментами colla parte й basso continuo. Проаналізовано нотні редакції мотетів К. Амельна, М. Берденникова, Ф. Вюльнера, Г. Грауліха, доступні сьогоднішнім музикантам в Україні; на основі вивчення редакторських коментарів та джерелознавчої літератури розглянуто питання відповідності нотного тексту завданню виконавської реконструкції барокового вокально-хорового стилю. Робота складається зі вступу, двох розділів основної частини дослідження, висновків, додатків та переліку літератури (148 позицій, з яких 85 – джерела німецькою та англійською мовами). uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject мотет uk_UA
dc.subject вокально-хорова творчість Й. С. Баха uk_UA
dc.subject бароковий вокально-хоровий стиль uk_UA
dc.subject німецька вокальна вимова uk_UA
dc.subject історично інформоване виконавство uk_UA
dc.subject інтерпретація uk_UA
dc.subject виконавський склад uk_UA
dc.subject нотна редакція uk_UA
dc.subject афект uk_UA
dc.subject риторичні фігури uk_UA
dc.title Вокально-виконавські принципи музики Бароко на прикладі мотетів Й. С. Баха uk_UA
dc.type Dissertation uk_UA
dc.identifier.udc 78.034.7:[783.4:78.071.1(430)Бах(043.3)


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу