Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Шевельова, Олександра | |
dc.date.accessioned | 2025-07-21T14:43:57Z | |
dc.date.available | 2025-07-21T14:43:57Z | |
dc.date.issued | 2022 | |
dc.identifier.citation | Шевельова О. В. Режисерська постановка сучасного дитячого мюзиклу О. Спіліоті «Жаба Маша» як вияв субкультури молодого покоління. — Кваліфікаційна наукова праця на здобуття освітньо-творчого ступеня доктора мистецтва за спеціальністю 026 «Сценічне мистецтво». — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Київ, 2022. 253 с. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/836 | |
dc.description.abstract | У науковому обґрунтуванні розглянутий процес створення та реалізації сучасного дитячого мюзиклу Олени Спіліоті «Жаба Маша» на актуальну проблематику залежності підлітків від соціальних мереж, перебільшенням ролі гаджетів, перетворенням їх із допоміжного засобу на сенс життя. Мета дослідження — визначення режисерського концепту втілення мюзиклу в контексті субкультури молодого покоління. У ході роботи встановлено сутність сучасного дитячого мюзиклу як феномену розвитку музичного театру доби інформаційних технологій. У першому розділі огляд репертуарної політики музичних театрів України в реаліях сьогодення виявив зміну парадигматики означених інституцій. Її переорієнтація на культурний ринковий продукт, сферу споживання, спрямованість на світовий узагальнений вектор розвитку призводять до втрати унікальності, самобутності та оригінальності вітчизняного мистецтва, зміни пізнавально-розвивального, дозвіллєво-виховного призначення театру на гедоністичну розважальність, звернення до дитячого репертуару за залишковим принципом. Інтегративно-міжгалузеві дослідження дитячого репертуару дозволяють констатувати розрив зв'язків у наступності поколінь із проявами космополітичних тенденцій в уподобаннях молодшої аудиторії на відміну від традиційно-національних — у старшої. В умовах формального перенесення на вітчизняний ґрунт зарубіжних цінностей без урахування віку та української ментальності, підсиленими комерціалізацією театру та вульгаризованими режисерськими інтерпретаціями, особливої уваги потребують дослідження етико-естетичного аспекту виховання молодого покоління, шляхів формування його інтересів, смаків, уподобань, запитів засобами мистецтва. Порівняння різних форм утілення дитячого репертуару дозволяє зробити акцент на пріоритетності сучасного дитячого мюзиклу за доступність сприйняття його тематики, музики, вокалу, сценографії, хореографії та їх одночасного синтезування у динамічному розкритті драматургії твору. У другому розділі розгляд еволюційних перетворень у постановках мюзиклу доби модерну і постмодерну дозволив виявити відмінності у трактуванні його сутності, що відповідають різним стадіям становлення жанру. Визначення дотичності режисерських прийомів певній стадії розвитку мюзиклу дозволили сконкретизувати його характерні ознаки, відмінності від попередниці — оперети та наступниці — рок-опери. Формування мюзиклу в Україні відбувалося в суперечливих умовах радянської дійсності в 1960 – 1970 роках з ототожненням жанру з оперетою та режисурою за її принципами. На порубіжжі ХХ – ХХІ століть в умовах незалежності України відбувається її звернення до наслідування міжнародних зразків зі спробами переосмислення вітчизняного опереткового та зарубіжного мюзиклового режисерського досвіду. Становлення основних засад режисури дитячого репертуару на теренах України започатковано в контексті сформованої М. Лисенком моделі національної опери з її опорою на українську мову; народний сюжет; різнохарактерність казкових персонажів, які уособлюють людські риси; виразність музичного матеріалу; своєрідність у всіх оперних формах. Поява дитячих мюзиклів в Україні в останній третині ХХ століття характеризується зверненням тематики до персонажів українських та зарубіжних казок, літературних героїв-однолітків, образів мультиплікаційних фільмів. Режисура дитячого мюзиклу, як і дорослого, поступово еволюціонувала від запозичення зарубіжного досвіду зі спробами поєднання з оперетковою режисурою до постановки вистав зі спробами врахування особливостей сприйняття інтересів та уподобань молодшого глядача. Дитячий мюзикл порубіжжя ХХ – ХХІ століття характеризується розширенням тематики за рахунок звернення до екологічних, соціальних, психологічних проблем. Його режисура потребує комплексних міжгалузевих рішень та знаходиться у стадії експерименту з притаманними їй пошуками органічного синтезу оновлених засобів виразності, використанням сучасних надбань мистецької науки і практики. У третьому розділі презентований авторський задум аспіранта сучасного дитячого мюзиклу О. Спіліоті «Жаба Маша» в режисерському моделюванні творчого мистецького проєкту. Важливим компонентом задуму стало визначення соціально-психологічних портретів персонажів із їхніми ціннісними орієнтаціями, домінантами способу життя, культурними уподобаннями. Співпраця режисера: з лібретистом — в окресленні ідейно-тематичної основи мюзиклу; з композитором — у визначенні поліжанровості його музично- драматургічної складової; з художником — у синтезі традицій та новацій сценографічного вирішення вистави; з балетмейстером — у відображенні полістилізму танцювальних епізодів сприяли вияву концептуальних підходів до втілення вистави. Концепція вокально-інструментальної, пластично-просторової з мізансценуванням, пластично-хореографічної компонент спектаклю відповідає характерним ознакам жанру мюзиклу загалом та його дитячого спрямування зокрема. У четвертому розділі наданий алгоритм реалізації сучасного дитячого мюзиклу «Жаба Маша» крізь призму традиційних та інноваційних мистецьких технологій. Узгодження постановочною групою авторської версії мистецького проєкту, окреслення її завдань у роботі з творчим складом, оптимізація процесу втілення задуму із застосуванням сучасних надбань музичного театру дозволили здійснити його практичну апробацію на глядача за технологією управління видовищним синтезом та забезпечити художню цілісність вистави. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні рекомендованих режисерських підходів та засобів у вираженні головної ідеї твору, у створенні цілісного художнього образу вистави, у наданні можливостей розширити межі репертуарної політики сучасного театру, спектаклі якого орієнтовані на різні вікові категорії, в тому числі і на дитячу аудиторію. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів в освітньо-науковій та творчій роботі студентів вищих мистецьких навчальних закладів, у професійній діяльності режисерів музичних театрів України при визначенні характеру інтерпретації дитячого репертуару. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | творчий мистецький проєкт | uk_UA |
dc.subject | сучасний дитячий мюзикл | uk_UA |
dc.subject | Олена Спіліоті | uk_UA |
dc.subject | «Жаба Маша» | uk_UA |
dc.subject | режисерська постановка | uk_UA |
dc.subject | режисерський концепт | uk_UA |
dc.subject | субкультура молодого покоління | uk_UA |
dc.title | Режисерська постановка сучасного дитячого мюзиклу О. Спіліоті «Жаба Маша» як вияв субкультури молодого покоління | uk_UA |
dc.type | Dissertation | uk_UA |
dc.identifier.udc | 782.8-053.4/.5:78.071.1(477)Спіліоті]:316.723(043.3) |