dc.contributor.author |
Тишков, Володимир Анатолійович |
|
dc.date.accessioned |
2025-07-21T14:30:36Z |
|
dc.date.available |
2025-07-21T14:30:36Z |
|
dc.date.issued |
2023 |
|
dc.identifier.citation |
Тишков В.А. Вокально-симфонічна поема Михайла Вериківського «Чернець»: смислові домінанти поетичного тексту та їх музичне прочитання. Наукове обґрунтування творчого мистецького проекту на здобуття творчого ступеня доктора мистецтв за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» (галузь знань 02 «Культура і мистецтво»). — Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Київ, 2023. 90 с. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/825 |
|
dc.description.abstract |
Мета роботи: виявити смислові домінанти поетичного й музичного рівнів тексту поеми Михайла Вериківського.
Новизну роботи визначає те, що поема М. Вериківського «Чернець» вперше стає об’єктом ретельного вивчення. Детальний аналіз співвідношення музичного та поетичного рядів в тексті твору вперше спрямований на усвідомлення унікальності трактування композитором ХХ століття багатовимірної концепції однойменної поеми Т. Шевченка. Вперше задіяно сучасні гуманітарні підходи до смислових параметрів поетичного і музичного текстів поеми «Чернець» М. Вериківського.
У першому розділі охарактеризовано сучасні підходи до розуміння спадщини Тараса Шевченка. Зазначено, що розуміння сутності «коперніковського перевороту» (О. Забужко) в українській самосвідомості, який стався протягом одного покоління завдяки Слову Шевченка-пророка, визначає важливі перспективи розвитку сучасної гуманітарної науки.
У другому розділі увагу зосереджено на виявленні особливостей трактування тексту поеми Тараса Шевченка «Чернець» Михайлом Вериківським у однойменному вокально-симфонічному творі.
У Висновках наголошено, що Михайло Вериківський глибоко відчуває композиційні й смислові особливості тексту Шевченка. Композитор зберігає загальні особливості поетичного першоджерела, проте прочитує його з позицій митця іншої культурно-історичної доби. Він обирає для музичного прочитання жанр вокально-симфонічної поеми, який дозволяє максимально наблизитись до жанру думи, що є символічним уособленням історичної долі України. Посилюючи аналогії Шевченкового тексту з українськими думами, композитор використовує домінування сольного голосу (басу) і Шевченкового Слова у музичному творі. Музичне прочитання увиразнює присутній в тексті Шевченка безперервний процес народження ідеального образу України. Наголошено, що готовність ченця молитися за Україну у фіналі поеми Шевченка і Вериківського символізує перехід у світ вічних духовних цінностей і передає високу духовну енергію легендарних представників української культури. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
Михайло Вериківський |
uk_UA |
dc.subject |
«Чернець» Тараса Шевченка |
uk_UA |
dc.subject |
вокально-симфонічна поема |
uk_UA |
dc.subject |
«Чернець» Михайла Вериківського |
uk_UA |
dc.subject |
смисл в музиці |
uk_UA |
dc.subject |
Шевченко в музиці |
uk_UA |
dc.subject |
музика і поезія |
uk_UA |
dc.title |
Вокально-симфонічна поема Михайла Вериківського «Чернець»: смислові домінанти поетичного тексту та їх музичне прочитання |
uk_UA |
dc.type |
Dissertation |
uk_UA |
dc.identifier.udc |
784:785:78.071.1Вериківський:821-1Шевченко(477)(043) |
|