«Імператор Атлантиди або Смерть зрікається» В. Ульмана в оптиці методології memory studies

Abstract

У магістерській науковій роботі досліджується зв'язок мистецтва, пам'яті та колективної травми через призму музичного театру, зокрема опери Віктора Ульмана «Імператор Атлантиди». Актуальність зумовлена необхідністю переосмислення ролі мистецтва у конструюванні пам'яті про війну та диктатуру. Дослідження базується на концепціях memory studies, включаючи колективну пам'ять Моріса Альбвакса, пам'ять образів Абі Варбурга, «місця пам'яті» П'єра Нори та «культурну пам'ять» Аляйди і Яна Ассманів. Аналіз трьох постановок опери Ульмана показав, як ці концепції втілюються на сцені: від універсальності культурної пам'яті до використання сучасних технологій як «пам'яті в культурі». Образи опери (Імперія, диктатор, війна) слугують ретрансляції травматичного досвіду. Підсумовуючи, дослідження підкреслює недостатню розробленість теорії культурної пам'яті в Україні та важливість її подальшого вивчення для переосмислення історичних травм та протидії маніпуляціям.