Національна інтонація у фільмах Сергія Параджанова

Abstract

Розглянуто окремі аспекти творчості українського режисера вірменського походження Сергія Параджанова, його вплив на українську та світову культуру, своєрідність його творчого методу. Проаналізовано складові авторської інтонації режисера. Визначено роль звукових образів у формуванні національної інтонації в його найвідоміших фільмах — «Тіні забутих предків» і «Колір граната», які за різними рейтингами належать до найкращих світових творів кіномистецтва. Особливу увагу приділено специфіці співпраці режисера з композиторами — авторами музики до його фільмів, а також аналізу способів реалізації ними поставлених режисерських завдань. Простежено еволюцію засобів виразності на прикладі порівняння «Тіней забутих предків» та «Кольору граната». Метою статті є визначення ролі фонічних, і вужче — музичних засобів у створенні унікальної національної інтонації його фільмів та виявлення механізмів її втілення. Для досягнення мети використано загальнонаукові методи дослідження, зокрема аналіз, порівняння, класифікацію, виведення закономірностей та узагальнення. Методологія дослідження включає поняттєвий апарат теорії музичної інтерпретації В. Москаленка. За результатами аналізу двох найвідоміших фільмів С. Параджанова зроблено висновки про особливий підхід режисера до створення звукового наративу. Він полягає у формуванні своєрідної поліфонічної звукової партитури, що складається з фольклору, професійної авторської музики, звуків природи, мовленнєвих інтонацій і тиші. Усі складові цієї партитури об’єднані авторською інтонацією. Національна інтонація виражається у його фільмах як на фонічному, так і на візуальному (кадр), вербальному (мовлення), мімічному (пантоміма, жести, танці) та знаковому (символічному) рівнях. Вербальна складова водночас поєднує у собі фонічну, оскільки слово розспівується або декламується певним чином. Тож важливим у слові є не стільки його значення, скільки інтонація — тобто як воно виголошується, звучить. Таким чином шляхом концентрації різних виражальних засобів митець досягає найвищого виражального ефекту