Наукові підходи до визначення сутності та змісту креативності майбутніх викладачів вокалу

Abstract

У статті подано визначення сутності понять: «креативність», «творчість», «креативність майбутніх викладачів вокалу». У роботі зроблений аналіз наукових робіт з галузі психології, педагогіки, вокальної педагогіки для висвітлення існуючих наукових розробок з обраної проблематики. Висвітлено наукові погляди та підходи щодо визначення сутності та змістового наповнення такої дефініції як креативність в роботах таких видатних зарубіжних психологів як Дж. Гілфорда, А. Маслоу, А. Тейлора, Е. Торренса, Ф. Баррона, Р. Стернберга, Е. Фрома. У статті висвітлено напрацювання з обраної проблематики таких вітчизняних дослідників як: Л. Дерев’яної, В. Рогозіної, Л. Корольової, В. Павленко, Р. Павлюк, А. Палій, Н. Твердохліб, Л. Ткаченко та інших. Подано авторське бачення на визначення сутності креативності майбутнього викладача вокалу, як сукупність творчих здібностей педагога, здатності породжувати нові, оригінальні ідеї інтерпретації музичного твору та його передачу за допомогою співу, вмінь відхилятись від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні творчі завдання, максимальна орієнтація на творче начало в освітній діяльності на заняттях з вокалу, засвоєння власного музичного досвіду творчої діяльності. Запропоновано компонентну структуру креативності майбутніх викладачів вокалу: мотиваційно-пізнавальний, технологічно-регулятивний, креативно-діяльнісний компоненти. Мотиваційно-пізнавальний компонент спрямований на включення інтересу до професії викладача вокалу, пізнавальну активність особистості майбутнього фахівця, її прагнення до набуття мистецьких, вокально-педагогічних знань; здатність до творчого мислення. Технологічно-регулятивний компонент у роботі характеризується обізнаністю у вокальній педагогіці та музичній психології, методиці викладання вокалу, техніках та прийомах співу, а також сформованістю вокально-виконавських умінь та навичок, що обумовлюється наявністю спеціальних музичних здібностей. Креативно-діяльнісний компонент, спрямований на формування вмінь художньо-виконавського аналізу музичних творів із педагогічного репертуару для роботи зі студентами; здатністю до самореалізації у вокально-педагогічній діяльності та забезпечення творчого розвитку здобувачів, а також наявністю вокально-виконавсьих імпровізаційних умінь.

The article defines the essence of the concepts: «creativity», «art», «creativity of future vocal teachers». The paper analyses scientific works in the field of psychology, pedagogy, and vocal pedagogy to highlight existing scientific developments on the chosen topic. The scientific views and approaches to defining the essence and semantic content of such a definition as creativity in the works of such prominent foreign psychologists as J. Guilford, A. Maslow, A. Taylor, E. Torrance, F. Barron, R. Sternberg, E. Fromm are highlighted. The article highlights the developments on the selected issues of such domestic researchers as: L. Derevianoi, V. Rohozina, L. Koroliova, V. Pavlenko, R. Pavliuk, A. Palii, N. Tverdokhlib, L. Tkachenko and others. The author's vision of the essence of the future vocal teacher's creativity as a set of creative abilities of the teacher, the ability to generate new, original ideas of interpretation of a musical work and its transmission through singing, the ability to deviate from traditional thinking patterns, quickly solve problematic creative tasks, maximum focus on the creative principle in educational activities in vocal lessons, and the assimilation of one's own musical experience of creative activity is presented. The component structure of future vocal teachers' creativity is proposed: motivational and cognitive, technological and regulatory, creative and activity components. The motivational and cognitive component is aimed at including interest in the profession of a vocal teacher, cognitive activity of the future specialist's personality, his/her desire to acquire artistic, vocal and pedagogical knowledge; ability to think creatively. The technological and regulatory component of the work is characterised by awareness of vocal pedagogy and music psychology, methods of teaching vocal, singing techniques and methods, as well as the formation of vocal and performance skills, which is determined by the presence of special musical abilities. The creative-activity component is aimed at forming the skills of artistic and performing analysis of musical works from the pedagogical repertoire for working with students; the ability to self-realisation in vocal and pedagogical activities and ensuring the creative development of students, as well as the availability of vocal and performing improvisational skills.