Специфіка формування мислення музиканта-виконавця в процесі сумісної творчої діяльності

Abstract

На відміну від протікання розумових процесів, що відбуваються у свідомості виконавця на самоті, як особисто внутрішні прояви його психіки, умови сумісного діяльного спілкування в тандемі виконавець-виконавець, виконавець-вчитель, виконавець-слухач мають ряд особливостей, що спрямовують почуттєво-інтелектуальне мислення музиканта-виконавця на опанування технології відтворення художньо образного змісту музичного твору, а також на музично-естетичне виховання майбутнього митця. Сутність даної роботи полягає у визначенні розумових процесів, що відбуваються на самоті і полягають в зосередженні на особистісних характеристиках і умовах діяльного (міжособистністного) спілкування, а це утворює цілу лінію факторів які координують спрямування почуттєво-інтелектуальної специфічної інтерпретаційної діяльності. Низка дослідників пов’язують природність здійснення вищих психічних процесів безпосередньо з їх абсолютизацією в міжособистісному спілкуванні. Ця роль вельми вагома, але не варто абсолютизацією міжособистісного спілкування підмінювати вагомість інших факторів, зокрема, генетичної спадщини або основних якостей нервової системи людини, які безпосередньо конкретизують здійснення саме міжособистісного спілкування. Очевидним є й те, що критерій міжособистісної оцінки не може бути лише індивідуальним, оскільки оцінка, що не має ідеалів загальнолюдських цінностей, у порівнянні з ідеалами власними – не може належно забезпечити глибину пізнання досвіду людського буття, а, отже, і оптимального розвитку спектра світовідчуття конкретної індивідуальності. Саме така ситуація, коли темперамент не в змозі стримувати свою соціально-моральну, тобто філогенетичну оболонку через невідповідність оцінки запропонованого критерію, що вже сформувався в особистості і нею аргументований, – такий стан і є ситуацією становлення здатності особистісної орієнтації музиканта-виконавця.

In contrast to the flow of mental processes that take place in the consciousness of the performer alone, as personally internal manifestations of his psyche, the conditions of compatible active communication in tandem performer-performer, performer-teacher, performer-listener have a number of features that direct sensory-intellectual thinking a musicianperformer to master the technology of reproducing the artistically imaginative content of a musical work, as well as for the musical and aesthetic education of a future artist. The essence of this work is to determine the mental processes that take place in solitude and consist in focusing on personal characteristics and conditions of active (interpersonal) communication, and this forms a whole line of factors that coordinate the direction of sensory-intellectual specific interpretive activity. A number of researchers associate the naturalness of higher mental processes directly with their absolutization in interpersonal communication. This role is very important, but the absolutization of interpersonal communication should not replace the importance of other factors, in particular, genetic heritage or the main qualities of the human nervous system, which directly specify the implementation of interpersonal communication. It is also obvious that the criterion of interpersonal assessment cannot be only individual, since an assessment that does not have the ideals of universal values, in comparison with one’s own ideals, cannot properly ensure the depth of knowledge of the experience of human existence, and, therefore, optimal development spectrum of the worldview of a specific individuality. Such a situation, when the temperament is not able to restrain its socio-moral, i.e., phylogenetic shell due to the inconsistency of the assessment of the proposed criterion, which has already formed in the personality and is argued by it, is the situation in which the ability of the musician-performer’s personal orientation is formed. Key words: professional thinking, communication, feelings, activity, personality, musician-performer