Музична інтерпретація поетичного слова Т. Шевченка в солоспівах І.Шамо: виконавський аналіз

Abstract

Метою статті є дослідження вокального циклу І. Шамо «10 романсів на слова Т. Шевченка», як зразка оригінальної музичної інтерпретації поетичного слова Кобзаря, що відзначається тонким психологізмом, архетиповим змістом та багатством засобів виразності. Методи дослідження. У статті використовується комплексний підхід до музикознавчого аналізу, який поєднує структурний, жанровостильовий та виконавсько-текстуальний підходи. Структурний аналіз використовується для розгляду форми солоспівів і музичнотематичної організації у співвідношенні до літературного тексту. Жанрово-стильовий аналіз зосереджується на інтеграції елементів українського фольклору, романтичних інтонацій та композиторського стилю, які, у свою чергу, збагачують національну ідентичність 182 музичного втілення поетичних текстів. Виконавсько-текстуальний аналіз досліджує особливості інтерпретації, якими є артикуляція, фразування, темпоритм, динамічні, а також темброві нюанси, що мають вирішальне значення для втілення художньо-емоційного змісту композицій, створюючи відповідний виконавський стиль. Наукова новизна представленої теми дослідження полягає у висвітленні складної взаємодії тексту й музики, що дозволяє глибше розкрити інтонаційні, фонетичні та семантичні аспекти шевченкового слова у циклі І. Шамо. Висновки. У презентованій науковій статті пропонується ґрунтовне наукове осмислення ролі композитора і виконавця у передачі смислових шарів поетичної творчості через музику, що суттєво збагачує сучасний культурний дискурс у кроскультурному просторі України. У роботі дійснено аналіз специфіки трансляції текстуального змісту через музичні засоби, з особливим наголосом на те, наскільки важливим є збереження національної автентичності й емоційної насиченості виконання в інтерпретаціях аналізованого циклу.

The purpose of this article is to explore vocal cycle by I. Shamo «10 Romances on the Words of T. Shevchenko» as an example of original musical interpretation of the Kobzarʼs poetic word, noted for its subtle psychologism, archetypal content, and richness of expressive means. The methods of this investigation are next. The study employs a comprehensive approach to musicological analysis, combining structural, genre-stylistic, and performative-textual methods. Structural analysis examines the form of the solo songs and thematic organization in relation to the literary text. Genre-stylistic analysis focuses on the integration of Ukrainian folk elements, romantic intonations, and compositional style, which in turn enrich the national identity in the musical representation of poetic texts. Performative-textual analysis investigates interpretive nuances, such as articulation, phrasing, tempo-rhythm, dynamic and timbral subtleties, which are essential for conveying the emotional content of the 183 work and for shaping a suitable performance style. The article’s scientific novelty lies in highlighting the complex interaction between text and music, allowing a deeper insight into the intonational, phonetic, and semantic layers of T. Shevchenko’s poetry in I. Shamoʼs cycle. Conclusions. The article presents a thorough scientific examination of the roles of both composer and performer in conveying the semantic layers of poetic creativity through music, enriching the modern cultural discourse in Ukraine's cross-cultural space. The author analyzes the specificity of translating textual meaning through musical means, emphasizing the importance of preserving national authenticity and emotional depth in performance interpretations cycle.