Фольклор у п’єсах Михайла Старицького як підґрунтя становлення українського музично-драматичного театру

Abstract

Вивчення та збереження народних традицій відіграло важливу роль у процесі формування національної свідомості української спільноти у другій половині ХІХ ст. Саме з того часу активізується і театральний рух, душею якого був М. Старицький, а етнографізм суттєво впливає як на театральну діяльність митця, так і на розвиток українського музично-драматичного театру в цілому. У статті досліджуються етнографічні елементи в п’єсах М. Старицького. Мета дослідження – з’ясувати роль фольклору у творчості М. Старицького як чинника, що вплинув на становлення українського музично-драматичного театру. Головну увагу приділено аналізу викорис- тання драматургом описів ритуалів, звичаїв, устоїв, народної моралі українців, а також прикладів уживання малих фольклорних жанрів, фразеологізмів. Визначено витоки, особливості та функції етнографізму у творах М. Старицького, зокрема доведено, що вживання драматургом описів християнських і дохристиянських обрядів передусім мало на меті правдиве зображення традиційного українського суспільства, вагомим складником буття якого й були давні ритуали, ігри, музично-драматичні дійства. Показано, як різнопланово відображені митцем зимовий і літній цикли народного календаря, що є найбільш насиченими яскравими ритуалами і обрядодіями. Підтверджено, що фольклорна складова творчості М. Старицького по- зитивно позначилася на формуванні українського професійного театру як музично-драматичного.