Епістолярій, програмні назви, присвяти й маргіналії як джерела дослідження творчості композитора (на матеріалі архіву Віктора Косенка)

Abstract

Метою роботи є унаочнення використання додаткових елементів авторського рукопису та епістолярного матеріалу як джерел дослідження життєвого і творчого шляху композитора. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльно- аналітичного методів, джерелознавчого аналізу, структурного й системного методів. Науковою новизною є підтверджена архівними джерелами деталізація відомостей про формування художнього задуму, наявність «внутрішньої програми» багатьох творів Віктора Косенка, уточнення й розширення уявлень про коло спілкування митця, виявлення і наголошення «проблемних зон» сучасної наукової та джерельної бази, пов’язаної з ім’ям композитора. Висновки. Значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920—1930-х років досі є ще повною мірою не усвідомленим. До сьогодні друковані версії документів композитора, зокрема його листів, були доступні у здебільшого викривленому цензурним втручанням (купіювалася, зокрема, інформація щодо контактів митця) вигляді. Не буде перебільшенням стверджувати, що їх активна популяризація в такій формі (здійснювана свого часу, швидше за все, з найкращих міркувань, дружиною композитора) сприяла конструюванню досить спрощеного й хибного образу В. Косенка, в аурі якого він, на жаль, перебуває й досі. Подолання цієї ситуації, виправлення спричинених нею похибок і непорозумінь, зрештою цілісне уведення доробку композитора до наукового обігу становлять один із перспективних напрямів подальшої роботи музикознавців.