Спадкоємність творчого процесу в сім'ї Карабиців: кадри і звуки

Abstract

Розглянуто внесок в українську культуру представників трьох поколінь сім’ї КопиціКарабиць. Вперше проаналізовано етапи розвитку творчості композитора на прикладі його кіномузики. Династичний спадок у творчих сім’ях свідчить про поєднання генетичних факторів з традиціями виховання. Яскравим прикладом плідності цього подвійного процесу є сім’я музикознавця М. Д. Копиці та композитора І. Ф. Карабиця. Його життя не було достатньо довгим, щоб втілити весь творчий потенціал, але продовжувачами справи духовного збагачення вітчизняної та світової культури стали діти – Кирило та Іванна. Більшість творів Карабиця вже стали об’єктами досліджень, і тільки його кіномузика досі не знайшла свого місця в роботах музикознавців. Сам жанр у багатьох випадках є прикладним і не привертає глибокої уваги фахівців. Але для Карабиця взірцем стали шедеври, в яких музика органічно доповнює відеоряд, а іноді суттєво розширює його зміст. Саме так сприймається десяток дитячих анімаційних стрічок, музика яких ненав’язливо занурює дитину у казковий світ, допомагає зрозуміти літературний сюжет або сучасну побутову ситуацію. Музика Карабиця до дорослих анімацій містить джазові звучання як втілення вільного мислення, пристрасно бажаного в часи застою. Еволюцію стилю Карабиця дозволяють вивчати, зокрема, і його саундтреки, які у «живому» виконанні з кадрами-фотопроекціями заслуговують на програму, подібну до пісенного вечора в Палаці «Україна» під керівництвом сина, відомого у світі диригента. З кіно була пов’язана і робота дочки, яка пізніше безпосередньо продовжила одну з важливих справ батька в дирекції Конкурсу пам’яті Горовиця. Центром збереження і примноження сімейної духовної спадщини є доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім. П. І. Чайковського Маріанна Давидiвна Копиця-Карабиць