Режисерське вирішення національних образів у оперному проекті «Майська ніч» за твором Миколи Лисенка

Abstract

У науковому обґрунтуванні розглянуто концепт моделювання та реалізації оперного проекту «Майська ніч» за твором Миколи Лисенка в умовах актуалізації збереження і розвитку національних культурних традицій на тлі всесвітньої інтеграції музично-театрального мистецтва. У ході виконання дослідження встановлено чинники формування специфічних ознак українського етносу, особливості їх проявів у операх вітчизняного тематизму. Мета дослідження — визначення режисерських підходів до створення національних образів персонажів у оперному проекті «Майська ніч» за твором М. Лисенка. У першому розділі розглянутий соціокультурний аспект дослідження національних образів в українській опері, з’ясована специфіка проявів їх архетипів, ментальності, психології, соціальної і вікової диференціації крізь призму культурних традицій українського етносу. Архетипи української ментальності є одним із докорінних компонентів аналізу при створенні оперної вистави на національну тематику. Особливості ландшафту, історичні події, взаємопроникнення культур, національні традиції та індивідуальні риси певного соціуму мали вплив на модель поведінки українців. В оперному жанрі, де специфіка виразності персонажів та їх внутрішніх мотивацій є окремою складовою досьє, диференціація архетипів української ментальності (землі, свободи, матері, долі, рівності, обрядовості тощо) набуває аналітичнопрактичного значення. Дослідження ментальності є важливішим компонентом порівняно з архетипами, оскільки термін передбачає ширший спектр психологічних, культурних та історичних чинників, що проявляються у способі мислення, сприйнятті світу, поведінці індивіда або спільноти. Абсорбуючи у себе колективний досвід, ціннісні орієнтири, традиції, спосіб життя, сприйняття реальності, ментальність відображає інтелектуальний розвиток, емоційні та психологічні риси нації. Національний характер українського менталітету відіграє вагому роль в обґрунтуванні моделей поведінки персонажів опери. Його основні риси, притаманні персонажам опери, обумовлені суспільно-політичними та філософськими поглядами Г. Сковороди (кордоцентризм), П. Куліша (антеїзм), Т. Шевченка (суспільне протистояння владі). Психологічні розвідки надали змогу розглянути внутрішні та зовнішні мотивації персонажів опери, які спонукали їх до певних дій і вчинків з окресленням характерних рис індивіда. Знання з психології та етнопсихології дозволили визначити спосіб спілкування селян в опері як прояв їхньої ментальності та національного характеру. На цій підставі були окресленні аспекти індивідуальної та колективної геопсихічної свідомості, міфічного світогляду, національної вербальної та невербальної мови. Соціальна диференціація українського етносу в опері передбачала виокремлення характерних ознак представників різних верстві населення: селянства, козацтва, інтелігенції, дворянства, духовенства, міщанства, чумацтва, шляхти з можливістю виявлення суперечностей, конфліктів та взаємодії між ними в історично-складному соціально-мозаїчному ландшафті того часу. У другому розділі на підставі аналізу еволюційних модифікацій твору М. Лисенка «Майська ніч, або Утоплена» визначено його трансформацію від першоджерела — повісті М. Гоголя до оперної вистави. Завдяки талановитохудожньому відображенню колоритно-деталізованих національних образів, селянського побуту, притаманних вірувань, традицій, обрядів та актуальних соціально-політичних проблем М. Старицький трансформував гоголівську повість у драматичну театральну п’єсу та запропонував Лисенку написати музику. Завдяки композитору нова роль музичного супроводу у виставі повернула її драматичний жанр у напрям музично-драматичного, хоча повноцінно ним вона ще не стала. Новий контент музики диктує зміну рольових завдань персонажів, наповнення їх переживаннями, життєвими колізіями, характерними емоціями відповідно до тих чи інших подій, що призвело перетворенню драматичної вистави у музично-драматичну. Оновлена версія твору М. Лисенка «Майська ніч, або Утоплена» впродовж сценічного життя змінювала формат утілених вистав з музично-драматичного до оперного в залежності від сценічного майданчику, задіяних матеріальних та людських ресурсів. Останній оперний варіант був реалізований у 1950-х роках Національною оперою України та ,на жаль, забутий режисерами на 70 років. Окрім того, музично-драматична версія отримала істотні зміни у музичній частині й нині активно використовується музично-драматичними театрами України, про що кажуть створені за останні 10 років вистави Хмельницького, Сумського, Дніпропетровського та інших театрів. На підставі аналізу різних модифікацій твору Миколи Лисенка здобувачем була обрана першоверсія нотного матеріалу опери у виданні Л. Ідзіковського, що лягла в основу концептуального бачення оперного проекту «Майська ніч» з поділом на 3 картини (Сільська околиця, Біля ставка, Весілля), 5 сцен, 12 музичних номерів з розмовними діалогами, загальною тривалістю ⸺ одна година. Художньо-образне вирішення вистави передбачало застосування елементів національної сценографії українського села, символів свята Русалчиного Великодня (вінків, квітів, гілок, папороті тощо) з використанням арттехнологій для підсилення фантастичної сцени з русалками. Задля вирішення мізансцен автор розглянув яскраві образи живопису, що відображають сцени українського побуту та фантастичних слов’янських русалок. До них належать картини М. Пимоненка, І. Крамського, С. Кожина, К. Трутовського, Г. Семирадського тощо. У третьому розділі презентований режисерський концепт утілення оперного проекту «Майська ніч» за твором М. Лисенка з переосмисленням моделювання первісного творчого задуму у форматі телеверсії вистави. Узгодження з постановочною групою оновленої концепції проекту спонукало корекцію рольових завдань виконавського складу згідно зі специфікою режисури телеопери. Постановочно-репетиційний процес також був скорегований у відповідності оновлених мізансцен з окресленням вузлових моментів у розвитку драматургії опери. Узгодження взаємодій виконавців та структурних підрозділів забезпечило художню цілісність вистави в контексті алгоритму створення її телевізійної версії та підготовки проекту в цілому до презентації. Наукова новизна дослідження полягає у міжгалузевому підході до визначення специфічних ознак національних образів у опері М. Лисенка «Майська ніч, або Утоплена» на підставі окреслених архетипів, ментальності, психології українського етносу зі зверненням до новітніх розробок у галузях психології, етнопсихології, філософії, етнографії, культурології, філології, соціології, архітектури. Практичне значення дослідження полягає у можливості його використання для створення вистав різножанрового спрямування за твором М. Лисенка «Майська ніч, або Утоплена» у форматах для драматичного, музично-драматичного, оперного театрів.