Український концерт для тромбона: художні та технологічні аспекти

Abstract

Зміст анотації. Творчий мистецький проєкт присвячено дослідженню українського концерту для тромбона в контексті його композиційно-драматургічних та виконавсько-технологічних особливостей. У роботі розглянуто процес становлення та еволюції національного концертного репертуару для тромбона, специфіку формування сольного статусу інструмента, а також закономірності взаємодії композиторського задуму та виконавської інтерпретації. Реалізація проєкту дала змогу сформувати цілісне бачення досліджуваної проблеми з історіографічної, теоретико-методологічної, аналітичної та виконавсько-практичної позицій. Актуальність роботи визначається необхідністю поглибленого осмислення оригінального тромбонового репертуару. Об’єктом дослідження є жанр концерту для тромбона в доробку українських композиторів. Предметом дослідження виступають художні та технологічні аспекти українських концертів для тромбона з оркестром. Мета дослідження – здійснити комплексний аналіз художніх та технологічних аспектів українських концертів для тромбона з оркестром. Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні аналітичного фокусу щодо вивчення українського концерту для тромбона через розкриття взаємозумовленості його драматургічної концепції та виконавської технології. Спираючись на здобутки українських науковців, в науковому обґрунтуванні творчого проєкту запропоновано ракурс, де

композиційне формотворення та виконавська техніка розглядаються як єдина, неподільна система. Визначено, що саме технологічна специфіка досліджуваних творів визначає спосіб втілення композиторського задуму, стаючи сполучною ланкою між нотним текстом та його сценічним втіленням. Практичне значення отриманих результатів зумовлене спрямованістю на вдосконалення сучасної виконавської та педагогічної практики. Результати дослідження можуть бути впроваджені в освітній процес закладів вищої мистецької освіти при викладанні фахових дисциплін (спеціальний інструмент, методика навчання гри на духових інструментах, історія виконавства, інструментознавство, теорія виконавства), а також слугувати підґрунтям для подальших розвідок з історії та теорії українського інструментального концерту. У першому розділі «Жанр концерту для тромбона в сучасному мистецтвознавчому дискурсі» розкрито теоретичні та історичні засади дослідження інструментального концерту. Теоретична складова охоплює ретроспективний аналіз концепції концертності, переосмислення комунікативних стратегій у системі «соліст–оркестр», а також виявлення закономірностей трансформації жанрової традиції. Концертність представлено як складну художню категорію, що виходить за межі принципу «змагання» та розкривається через взаємодію тембрових, драматургічних та семантичних чинників. Окрему увагу в розділі приділено історичній ретроспективі формування українського концертного репертуару для тромбона. Аналітичний фокус спрямовано на простеження еволюції інструмента, в процесі якої відбулася кардинальна трансформація його амплуа: від суто колористичної чи дублюючої функції в оркестровій партитурі до репрезентації його як автономного суб’єкта концертного діалогу. Другий розділ «Український концерт для тромбона: композиційні та виконавські аспекти» присвячено аналізу найбільш відомих партитур

українських авторів. На прикладі Концерту О. Зноско-Боровського (1958 р.), подвійного Концерту Є. Зубцова (1964 р.), а також Концерту № 1 (1986 р.) та Концерту № 2 (2004 р.) Л. Колодуба простежено основні етапи еволюції жанру та виявлено його художні та технологічні характеристики. Твори проаналізовано у структурному, жанровому, стильовому, семантичному та виконавському вимірах. Особливу увагу приділено питанням формотворення, драматургії сольної партії, специфіці взаємодії тромбона з оркестром, а також образно-семантичним властивостям інструмента. У межах розділу висвітлено специфіку виконавської інтерпретації досліджуваних концертів, що охоплює аналіз художньо-технічних характеристик сольної партії, артикуляційного комплексу, регістрових властивостей, інтонаційної точності, а також координації виконавських прийомів.