Контрабас в творчості Адольфа Мішека: від оркестрової практики до камерно-ансамблевого виконавства

Abstract

Актуальність теми зумовлена очевидним інтересом сучасних, зокрема, українських виконавців-контрабасистів до маловідомого репертуару, створеного виконавцями-контрабасистами для себе, своїх колег та учнів, цікавості по відношенню до творів, які в ХХІ столітті по праву входять до концертних програм на сценах усіх рівнів, від академічних показів у межах навчального процесу до філармонічних афіш в усьому світі. Метою дослідження є виявлення спорідненості ідей інструментальної та композиторської творчості А. Мішека, зокрема його сонат для контрабаса та фортепіано та задумів, реалізованих у камерно-інструментальній спадщині великих митців його часу. В роботі досліджено життєвий та творчий шлях А. Мішека в контексті Віденської контрабасової школи межі XIX–XX століть; з’ясовано роль впливу музичної культури Відня, де працював композитор, та чеської народної музики й пізнього романтизму на творчість контрабасиста; розглянуто шляхи розвитку камерно-інструментального жанру в цей період; проаналізовано обрані нотні тексти А. Мішека в аспектах трактування сонатної форми та ансамблевого рішення партитури; визначено особливості контрабасової виконавської техніки, інакше, прийомів гри (позиції, переходи, використання сольного налаштування, легато, віртуозні пасажі тощо) та штрихи, аплікатури, означення динаміки, що вказують на авторський задум; охарактеризовано специфіку стилю А. Мішека (впливи Брамса та Дворжака) у його сонатах для контрабаса та фортепіано.