Особливості трактування композитором сольного альтового тембру в Концерті для альта з оркестром № 2 О. Яковчука

Abstract

Сучасне українське мистецтво характеризується активним переосмисленням творчої спадщини. Особливу увагу дослідників привертають композитори, які не лише активно цікавляться національною традицією але й новими композиторськими тенденціями. Серед таких композиторів вагоме місце належить нашому сучаснику Олександру Яковчуку, який окрім композиторської діяльності також є викладачем, веде активну громадську діяльність. Його величезний творчий доробок охоплює симфонічну, вокально хорову, театральну та камерно-інструментальну музику. В роботі розглянуто особливості трактування композитором сольного альтового тембру в Концерті № 2 для альта з 4 оркестром Олександра Яковчука з допомогою технічних, інтонаційно виразових і темброво-фактурних особливостей альтової партії. Зокрема, розглянуто основні етапи життєвого і творчого шляху Олександра Яковчука; охарактеризувано його творчий доробок та визначити місце альтових творів у ньому; здійснено структурно-інтонаційний аналіз партитури Другого концерту; визначено основні технічні труднощі, які стоять перед виконавцем сольної альтової партії твору. Зроблено висновок, що Другий концерт для альта з оркестром Олександра Яковчука є вагомим внеском композитора у сучасний український альтовий репертуар. Твір поєднує масштабність симфонічного мислення з тонким розумінням природи альтового звучання та відкриває нові перспективи для розвитку українського альтового виконавства. Його художня цінність полягає не лише у високому професійному рівні композиторського письма, але й у здатності через музику передати складний внутрішній світ людини, її боротьбу, переживання та прагнення до духовного утвердження.