Короткий опис(реферат):
This paper examines the role of code-switching in teaching Languages Other Than
English (LOTE) through the example of Japanese as a Foreign Language (JFL). Drawing on recent
research on multilingual pedagogy, the study reviews the functions of code-switching and its
relationship with translanguaging in multilingual classrooms. Previous studies indicate that
teachers frequently alternate between Japanese, English, and learners’ first languages when
explaining vocabulary, grammar, and specialized terminology, as well as when checking
comprehension. Such practices facilitate understanding, reduce ambiguity, and support content
learning. The paper also discusses teachers’ attitudes toward code-switching and the ongoing shift
from monolingual teaching approaches toward multilingual pedagogies. The findings suggest that
strategic use of multiple languages enhances classroom interaction, promotes learner confidence,
and supports more effective acquisition of Japanese. The study argues that code-switching should
be viewed not as a deficiency in language teaching but as a valuable pedagogical resource that
reflects the realities of multilingual learning environments. These insights contribute to the growing
discussion on multilingual practices in LOTE instruction and highlight the need for teacher training
that incorporates multilingual pedagogical approaches.
Суть розробки, основні результати:
У статті розглядається роль перемикання кодів у викладанні мов, відмінних
від англійської (LOTE), на прикладі японської мови як іноземної (JFL). Спираючись на сучасні
дослідження багатомовної педагогіки, аналізуються функції перемикання кодів та його
взаємозв’язок із транслінгвуванням у багатомовних аудиторіях. Попередні дослідження
свідчать, що викладачі часто чергують японську, англійську та рідні мови здобувачів
освіти під час пояснення лексики, граматичних структур і спеціалізованої термінології,
а також для перевірки розуміння навчального матеріалу. Такі практики сприяють
кращому розумінню, зменшують неоднозначність і підтримують засвоєння змісту
навчання. У статті також розглядаються ставлення викладачів до перемикання кодів
і теперішній перехід від монолінгвальних підходів до багатомовних педагогічних
практик. Результати досліджень свідчать, що стратегічне використання кількох мов
покращує взаємодію в аудиторії, підвищує впевненість здобувачів освіти та сприяє
ефективнішому опануванню японської мови. Обґрунтовується, що перемикання кодів
слід розглядати не як недолік мовного навчання, а як цінний педагогічний ресурс, що
відображає реалії багатомовного освітнього середовища. Отримані результати
роблять внесок у дискусію щодо багатомовних практик у викладанні LOTE та
підкреслюють необхідність підготовки викладачів до використання багатомовних
педагогічних підходів.
