Камерно-вокальна творчість Віктора Косенка в контексті українського модернізму

Abstract

Пріоритетний напрям сучасного українського музикознавства — формування нового дискурсу музичної культури України, що передбачає не лише повернення забутих чи колись заборонених імен композиторів, а й переосмислення творчості відомих митців. У суспільній свідомості Віктор Косенко — композитор потужного ліричного дарування — міцно асоціюється з музичним мистецтвом доби романтизму. Саме таке лінійне трактування його творчості було сформовано в радянському музикознавстві. уперше камерно- вокальну творчість В. Косенка розглянуто в контексті українського модернізму як цілісність, що охоплює класичні солоспіви і твори сучасної тематики та обробки народних пісень для голосу в супроводі фортепіано, а також виявлено стильові домінанти цієї спадщини; типологізовано й охарактеризовано обробки народних пісень у стильових координатах музики доби модернізму; проаналізовано камерно-вокальні твори В. Косенка, які репрезентують сферу масового мистецтва, розкрито їхнє значення для витворення індивідуального стилю композитора в контексті українського модернізму радянської доби; охарактеризовано виконавські інтерпретації солоспівів та обробок народних пісень, виділено два типи — модерністський та романтичний, а також доведено, що перший, який відповідає естетиці музики доби модернізму, є еталонним і має стати орієнтиром для виконавців. уперше камерно- вокальну творчість В. Косенка розглянуто в контексті українського модернізму як цілісність, що охоплює класичні солоспіви і твори сучасної тематики та обробки народних пісень для голосу в супроводі фортепіано, а також виявлено стильові домінанти цієї спадщини; типологізовано й охарактеризовано обробки народних пісень у стильових координатах музики доби модернізму; проаналізовано камерно-вокальні твори В. Косенка, які репрезентують сферу масового мистецтва, розкрито їхнє значення для витворення індивідуального стилю композитора в контексті українського модернізму радянської доби; охарактеризовано виконавські інтерпретації солоспівів та обробок народних пісень, виділено два типи — модерністський та романтичний, а також доведено, що перший, який відповідає естетиці музики доби модернізму, є еталонним і має стати орієнтиром для виконавців.