Оперний доробок Луїзи Бертен: драматургічні та стилістичні пошуки

Abstract

У бакалаврській роботі досліджено життєвий і творчий шлях французької композиторки Луїзи Бертен у контексті культурного та музичного життя Франції першої половини ХІХ століття. Основну увагу зосереджено на аналізі її опер «Фауст» та «Есмеральда», які розглядаються як кульмінаційні твори композиторської спадщини мисткині. У роботі висвітлено біографічні обставини, що вплинули на творчу долю Луїзи Бертен, окреслено її взаємини з провідними діячами епохи, зокрема Віктором Гюґо та Гектором Берліозом, а також простежено рецепцію її творчості сучасниками. Особливу увагу приділено драматургічним принципам опер, специфіці адаптації літературних першоджерел (трагедії Й. В. Ґете «Фауст» та роману В. Гюґо «Собор Паризької Богоматері») для оперної сцени, а також музичному втіленню образів і ролі масових та хорових сцен. На основі жанрового, композиційного й інтонаційного аналізу виявлено індивідуальні стильові риси оперної мови Луїзи Бертен та визначено її місце в історії французької опери доби романтизму. Робота спрямована на відновлення історичної справедливості щодо маловідомої постаті композиторки та введення її оперної спадщини до наукового обігу українського музикознавства/