Специфіка роботи виконавського апарату піаніста в процесі музичної інтерпретації (на прикладі творів для фортепіано соло ХІХ–ХХ століть)

Abstract

Метою дослідження є дослідження особливостей роботи м'язового апарату піаніста в процесі інтерпретування музичного твору. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі завдання: проаналізувати структуру м'язової будови людського тіла як фізичну основу роботи піаністичного апарату; розглянути елементи виконавського апарату та їх взаємозв’язки на всіх рівнях системи діяльності піаніста-інтерпретатора; дослідити функціонування м'язового апарату піаніста у процесі виконання музичного твору та його вплив на кінцеву інтерпретаційну версію; виявити механізм роботи м’язового апарату у процесі втілення нотного тексту в реальне звучання, його вплив на якість звуковидобування та кореляцію з інтонаційною ідеєю музичного твору; на прикладах різних фортепіанних творів ХIX–XX століть виявити найбільш показові моменти роботи м’язового апарату піаніста як важливої і необхідної складової інтерпретаційного процесу. У дисертації вперше в українському музикознавстві: розглянуто роль і місце виконавського апарату піаніста в інтерпретаційному процесі в аспекті ключових положень теорії музичної інтерпретації; проаналізовано структуру м'язової будови людського тіла як фізичну основу роботи піаністичного апарату; досліджено роботу м’язового апарату як інтерпретаційного механізму на всіх рівнях системи діяльності піаніста; досліджено механізм роботи м’язового апарату у процесі втілення нотного тексту в реальне звучання, його вплив на якість інтонування матеріалу; окреслено можливу класифікацію взаємодії «зорового» сприйняття нотного тексту піаністом і відчуття складнощів для м’язового апарату. Набули подальшого розвитку ідеї української школи теорії інтерпретацій щодо моменту інтерпретування музичного твору виконавцем; особливостей функціонування піаністичного апарату в різних стильових умовах.