Особливості української вокальної музики в аспекті виконавства

Abstract

Статтю присвячено особливостям української вокальної музики у виконавському аспекті. Українська вокальна музика привертає до себе все більшу увагу як глядачів, так і науковців. Звісно такий інтерес пов'язаний перш за все з талантом вітчизняних співаків, з неперевершеними тембрами голосів, з харизмою окремо взятих особливостей. Отже, набуває актуальності вивчення особливостей українського вокального мистецтва у виконавському аспекті. Українське вокальне виконавство вважаємо скарбом у Європейському культурному просторі. На основі сучасної наукової літератури, методами контент-аналізу, спостереження та синтезу виявлено, що це унікальна сфера академічного вокалу разом із взаємопроникненням виконавських прийомів традиційного українського співу. Вокальна музика – це музика, що призначена для співу. Це особлива ланка загально-музикознавчого контексту. Завдяки вокальному виконавству розкривається усвідомлення значення людського голосу, який виступає інструментом з надможливостями, що захоплює душу людини. Художній образ вокального твору передається шляхом наявності фізичних уінь голосового апарату людини. Професійний співочий голос – результат спеціального тренування голосового апарата. Голос, що поставлений в академічній манері характеризується дзвінкістю й округлістю голосних, красою тембру. Йому притаманні двохоктавний діапазон та динамічні можливості, наспівним характером. Співак повинен також мати чітку дикцію, ясно і виразно вимовляти при співі поетичний текст. Спостерігається розмежування естрадної манери виконання з академічністю. У контексті світового вокального виконавства маємо співаків, що підносять славу українського вокального мистецтва у ХХІ столітті. Загалом, українська вокальна музика в аспекті виконавства є унікальним феноменом світової музичної культури.