Abstract:
Досліджено творчу діяльність видатного українського митця Дмитра Бортнянського як оперного композитора. Зосереджено увагу на операх італійського періоду творчості (1768 – 1779) — це «Креонт» (1776, Венеція), «Алкід» (1778, Венеція) і «Квінт Фабій» (1779, Модена). Вказано на щасливу сучасну сценічну долю опери «Алкід», партитуру якої будо опубліковано в Києві у 1985 році. Знайдено рукописну партитуру першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт», яка протягом тривалого часу вважалась втраченою; а після встановлення місця перебування партитури в одному з архівів португальського міста Лісабон її копію було привезено в Україну. Досліджено історію переміщень прижиттєвих рукописів оперних творів Дмитра Бортнянського та розглянуто сюжет, структуру і музичну драматургію опери «Креонт». Застосовано поєднання наукових методів для досягнення мети, зокрема: джерелознавчого — для пошуку та аналізу прижиттєвих рукописних і друкованих джерел; історичного — для встановлення історико-культурних паралелей в дослідженні оперної спадщини Дмитра Бортнянського і накреслення перспектив подальшого вивчення наголошених питань; теоретичного — для систематизації музичностильових чинників вивчення нотного тексту опери «Креонт» і створення певних узагальнень. З’ясовано номерну структуру двох актної опери «Креонт», сюжетною основою якої є трагедія «Антігона» давньогрецького драматурга Софокла. Зазначено, що головний конфлікт опери Дмитра Бортнянського розгортається між царем Фів Креонтом та донькою померлого царя Едіпа Антігоною (порівняно з трагедією Софокла, в опері змінено розв’язку з трагічної на щасливу — всі герої залишаються живими, Антігона стає царицею Фів і перемагає у протистоянні з Креонтом). Наголошено на тому, що збережена партитура опери «Креонт» дає підстави для більш глибокого розуміння оперної спадщини Дмитра Бортнянського та досягнень композитора в жанрі італійської опери, і що важливим завданням є постановка цієї опери в Україні, на батьківщині композитора.
