http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/630 Mon, 04 May 2026 23:32:16 GMT 2026-05-04T23:32:16Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/936 Макс Реґер та Україна в контексті музикознавчих досліджень та виконавської практики Пірієв, Олександр; Сумарокова, Віра; Piriev, Alexander; Sumarokova, Vira Досліджено основні напрямки та підходи до вивчення спадщини видатного композитора, диригента, виконавця й педагога Макса Реґера, 150-річний ювілей якого Європа відсвяткувала 19 березня 2023 року. Встановлено істотний внесок німецького музикознавства у наукове освоєння спадщини Реґера, що дає можливість розширення уявлення про творчість композитора в інформативно-біографічному, теоретичному, музично-текстологічному та виконавському аспектах. Описано неоціненний вклад вдови Макса Реґера — Ельзи Реґер, яка видала автобіографію «Моє життя із та для Макса Реґера» задля поширення будь-якої можливої інформації про постать і творчість свого чоловіка. Зазначено, що за життя митця його вважали старомодним, а музику вбачали надскладною для розуміння. З’ясовано, що сучасні музикознавці вбачають унікальність постаті М. Реґера, яка проявляється у зібранні ним ключових досягнень німецької культури та здійснений внесок у консолідацію стильових тенденцій через постромантизм до неокласицизму. Зроблено спробу простежити вплив музики М. Реґера на стильову практику українських композиторів, однак вона, на жаль, не увінчалась успіхом через недостатність підтверджених фактів. Виявлено збіг у діяльності та пріоритетах М. Реґера та М. Скорика, аналогії з творчістю якого виникли в процесі дослідного пошуку, до яких віднесено: національну ідея «як головний чинник формування смислотворчих орієнтирів» і відношення композиторів до звукового матеріалу та його організації. Визначено активність у розвитку української реґеріани, яка відчувається, насамперед, в останні десятиліття. Введено у науковий обіг інформацію про новітні дослідження та інтерпретаційні підходи до виконання музики М. Реґера у зв’язку з його 150-річним ювілеєм. Доведено, що зміна вектору європейської виконавської практики на межі ХХ – ХХІ століть у бік збільшення питомої ваги виконання інтелектуальної музики визначила творчість М. Реґера як складову музичної культури та парадигму впливу композитора вже на сучасне виконавство у світі як процес. Розглянуто постать М. Реґера, як таку, що перегукується з його знаменитим попередником Й. С. Бахом. Зроблено висновок щодо музики Реґера, яка переживає період ренесансу, демонструє свій масштаб, емоційний та творчий потенціал, однак все ще залишається недооціненою в Україні.; The authors highlight the main directions and approaches to the study of the legacy of the outstanding composer, conductor, performer and teacher Max Reger. Its 150th anniversary was celebrated on the European territory on March 19, 2023. The significant contribution of German musicology to the scientific development of Reger's legacy made it possible to expand the idea of the composer's work in informative-biographical, theoretical, musical-textological and performing aspects. The invaluable contribution of Max Reger's widow, Elsa Reger, who published the autobiography "My life with and for Max Reger" in order to disseminate any possible information about the character and work of her husband, is described. It is noted that during the artist's lifetime he was considered old-fashioned, and his music was seen as too difficult to understand. It was found that modern musicologists point out the uniqueness of the figure of M. Reger, which is manifested in his collection of key achievements of German culture and his contribution to the consolidation of stylistic trends from post-Romanticism to Neoclassicism. An attempt was made to trace the influence of M. Reger's music on the stylistic practice of Ukrainian composers, but, unfortunately, it was not successful due to the lack of confirmed facts. A coincidence in the activities and priorities of M. Reger and M. Skoryk was revealed, analogies with the work of the Ukrainian composer arose in the process of research. Such analogies include: the national idea "as the main factor in the formation of meaning-making landmarks" as well as the attitude of composers to sound material and its organization. Recently, there has been activity in the development of Ukrainian Regeriana, which is felt, first of all, in the last decades. Information about the latest research and interpretive approaches to the performance of M. Reger's music has been introduced into the scientific circulation in connection with his 150th anniversary. It is proved that the change in the vector of European performance practice at the turn of the 20th-21st centuries towards an increase in the significant weight of the performance of intellectual music determined M. Reger's work as a component of musical culture and a paradigm of the composer's influence already on modern performance in the world as a process. The figure of M. Reger is considered as one that resonates with his famous predecessor J.S. Bach. A conclusion is made regarding Reger's music, which is experiencing a renaissance period, demonstrates its scale, emotional and creative potential, but still remains underappreciated in Ukraine. Sat, 03 Jun 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/936 2023-06-03T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/933 Специфічність підходів диригента у нетипових умовах утілення оперних вистав Голубничий, Сергій; Golubnychy, Serhiy Розглянуто контент диригентської практики у традиційних та нетипових локаціях утілення оперних вистав. З’ясовано актуальність дослідження принципів роботи диригента в умовах природних ландшафтів, архітектурних ансамблів, фестивальних проєктів «просто неба». Проаналізовано літературні джерела з різних аспектів диригентської діяльності у традиційному та нетиповому вирішенні оперних вистав. Окреслено характер співпраці диригента і режисера у визначенні спільної концепції інтерпретації оперного твору задля забезпечення художньої цілісності вистави. Проілюстровано диригентські підходи до втілення оперних проєктів у традиційних умовах музичного театру при безпосередньому візуальному та акустичному контакті зі співаками-акторами. Досліджено особливості роботи диригента у нестандартних локаціях утілення оперних вистав: на тлі природного ландшафту (Австрія, 2016); історичного палацу (Україна, 2018); сходів до католицького собору (Німеччина, 2016) у рамках фестивального проєкту. Запропоновано авторське втілення оперної вистави «Богема» Дж. Пуччіні в Київському муніципальному академічному театрі опери та балету для дітей та юнацтва (нині Київська опера) при розміщенні оркестру на сцені позаду розгортання сценічної дії. Виявлено проблеми взаємодії диригента та співаків-акторів в умовах відсутності безпосереднього візуального та акустичного контакту, зумовлені нетиповими локаціями концептуального бачення вистави режисеромпостановником/організаторами проєктів. Доведено необхідність застосування індивідуальних диригентських прийомів при реалізації оперних проєктів у нетипових локаціях задля забезпечення синхронізації і якісного забезпечення синтезу вокально-сценічної дії і оркестрового звучання.; The author analyzes the content of conducting practice in traditional and atypical locations where opera performances are staged. The relevance of the study of the principles in the conductor's work in modern realities is proven from the standpoint of the fact that productions are realized in different conditions: natural landscape, architectural ensembles, festival projects "in the open air". The basis of the article is the analysis of literary sources on various aspects of conducting activity in traditional and atypical solutions of opera performances. The nature of cooperation between the conductor and the director is outlined in order to define a common concept of interpretation of an opera work aimed at ensuring the artistic integrity of the performance. The author gives vivid examples that illustrate the conductor's approach to the implementation of opera projects in the traditional conditions of a musical theater with direct visual and acoustic contact with singer-actors. Peculiarities of the conductor's work in non-standard locations for the realization of opera performances were studied: against the background of a natural landscape (Austria, 2016); historical palace (Ukraine, 2018); steps to the Catholic cathedral (Germany, 2016) as part of the festival project. An author's version of J. Puccini's "Bohème" opera performance in Kyiv Municipal Academic Theater of Opera and Ballet for Children and Youth (now the Kyiv Opera) is proposed, placing the orchestra on the stage behind the acting-musical action. The article points to the problems of interaction between the conductor and the singer-actors, which exist in the absence of direct visual and acoustic contact, which is explained by the atypical locations of the conceptual vision of the performance by the directorproducer and also by project organizers. The author proves the necessity of using individual conducting techniques when implementing opera projects in non-typical locations in order to ensure synchronization and high-quality synthesis of vocal-stage action and orchestral sound. Tue, 28 Mar 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/933 2023-03-28T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/932 Поліфункціональність танцювальних сцен в оперній виставі Касьянова, Олена; Kasyanova, Olena Розглянуто особливості інтерпретації танцювальних сцен в оперній виставі сьогодення залежно від їх функціонального призначення. З’ясовано специфічні ознаки різновидів танцю: народного, характерного, бального, класичного, модерн; способи їх застосування відповідно до виконання драматургічних завдань в опері. Окреслено відмінності інтерпретації балетних актів/картин/сцен та танцювальних номерів у музично-театральних спектаклях. Виявлено еволюційні видозміни дивертисментного танцю: від створення певної атмосфери заходу до важливого компоненту – тла розв’язання вузлових подій. Обґрунтовано контент дієвого танцю як рушійної сили у вирішенні конфлікту. Схарактеризовано різновекторні пошуки пластично-хореографічної візуалізації інструментальних сцен в опері. Визначено відмінності сполучення хореографічної складової з іншими компонентами поліжанрових формоутворень. Встановлено провідні методи у жанрі опери-балету: «схрещення» вокальних і танцювальних партій; сполучення вокальної партії одного персонажа з танцювальною другого; контрастного протиставлення світосприйняття (вокал – духовні засади, танець – тілесні). Описано створення хореографічного еквіваленту паралельно з вокально-інструментальним розвитком драматургії у жанрі танцопери: в європейській традиції танцопери образ персонажа створюють співак (душа) і танцюрист (тіло); в американській – один виконавець в одночасному співі й танці; у жанрі мультимедійної опери танець у синтезі з музикою, співом, акробатикою, цирковими елементами синхронізується з комп’ютерною анімацією та спецефектами, поєднуючи в собі реальне і віртуальне. Окреслено перспективи подальших наукових розвідок синтезувань танцю з новітніми технологіями, його синкретизмом із іншими видами мистецтва.; Peculiarities of the interpretation of dance scenes in today's opera performances are considered depending on their functional purpose. The specific characteristics of dance varieties are clearly marked: folk, characteristic, ballroom, classical, modern; methods of their application in accordance with the performance of dramatic tasks in the opera. Differences in the interpretation of ballet acts/paintings/scenes and dance numbers in musical and theatrical performances are outlined. The evolutionary changes of entertainment dance are considered depending on the design paradigm: from the creation of a certain atmosphere of the event to an important component, which is the background against which the knotty events are resolved. The content of effective dance is explained as a driving force in conflict resolution. The multi-vector search for plasticchoreographic visualization of instrumental scenes in the opera is characterized for greater emphasis on the ideological content of the work itself. Differences in the combination of the choreographic component with other components of polygenre formations are determined. The author identified leading methods in the genre of opera-ballet: "crossing" of vocal and dance parts; combining the vocal part of one character with the dance part of another; contrasting worldviews (vocal — spiritual foundations, dance — bodily manifestations). The creation of a choreographic equivalent is described in parallel with the vocal-instrumental development of dramaturgy in the dance opera genre: in the European tradition of dance operas, the image of a character is created by a singer (soul) and a dancer (body); in American — one performer is in simultaneous singing and dancing; in the genre of multimedia opera, dance in synthesis with music, singing, acrobatics, circus elements is synchronized with computer animation and special effects, combining real existence and virtual form. The prospects for further scientific exploration of synthesizing dance with the latest technologies, its syncretism with other forms of art are outlined. Tue, 28 Mar 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/932 2023-03-28T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/930 Тенденції сольного вокального виконавства в українських духовних концертах доби класицизму Петришина, Тетяна; Petryshyna, Tetiana Проаналізовано комплекс питань, пов’язаних із виникненням і проявами феномену сольного вокального виконавства в хорових концертах українських композиторів доби класицизму. Досліджено витоки сольного вокального виконавства, яке виникло на перетині двох стилеутворюючих констант — давньої церковної монодії, яка в окремих гімнографічних жанрах сягнула надзвичайно розвинених мелодичних проявів, та музики світського спрямування, пов’язаної з тогочасним італійським оперним мистецтвом, яке на рубежі ХVІ– ХVІІ століть називали новою монодією. Визначено мету дослідження, яка передбачала вивчення проявів сольного вокального виконавства в українських духовних концертах другої половини ХVІІІ століття як цілісної традиції, що ґрунтується на досягненнях європейського музичного мистецтва і відображає основи національної ментальності. Застосовано методи історизму і компаративного аналізу, що надають підстави для: виявлення початкових імпульсів, які спричинили виникнення феномену сольного вокального виконавства в українській духовній музиці доби класицизму; вивчення подальших шляхів розвитку цієї практики у творчості найвідоміших представників вказаного напрямку. Доведено еволюцію ставлення композиторів до сольних вокальних побудов під впливом процесів індивідуалізації музичного мислення. Зазначено, що виразна мелодика сольних вокальних побудов, поступово набуваючи індивідуальних рис, перетворювалася на одну з найважливіших ознак композиторської манери кожного з українських авторів духовних творів. Зроблено висновок про збагачення стилістики духовних піснеспівів, про значення музики світського спрямування та фахової підготовки виконавців сольних партій у хорових концертах доби класицизму; A set of issues related to the emergence and manifestations of the phenomenon of solo vocal performance in choral concerts by Ukrainian composers of the classicism era is analyzed in the article. The author investigated the origins of solo vocal performance, which have been arisen at the intersection of two style-forming constants — ancient church monody, which in certain hymnographic genres reached extremely developed melodic manifestations, and music of a secular direction, connected with the contemporary Italian opera art, which at the turn of the 16th and 17th centuries was called the new monody. The purpose of the research was defined, which including the study of the manifestations of solo vocal performance in Ukrainian spiritual concerts of the second half of the 18th century as a whole tradition based on the achievements of European musical art and reflecting foundations of the national mentality. The methods of historicism and comparative analysis are applied, which provide the basis for: identifying the initial impulses that caused the phenomenon of solo vocal performance in Ukrainian spiritual music of the classicism era; study of further ways of development of this practice in creativity of the most famous representatives of indicated direction. The evolution of the composers' attitude to solo vocal constructions under the influence of processes of musical thinking individualization is proved. It is noted that the expressive melody of solo vocal constructions, gradually acquiring individual features, turned into one of the most important features of composer's manner of Ukrainian spiritual works authors. The author made a conclusion about the enrichment of the style of spiritual chants, about the importance of secular music and the performers' of solo parts professional training in choral concerts of the classicism era. Tue, 28 Mar 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/930 2023-03-28T00:00:00Z