http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/618 Tue, 05 May 2026 00:26:34 GMT 2026-05-05T00:26:34Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/943 Ліричні весільні пісні Середньої Наддніпрянщини: морфологія та географія строфічних мелодій шестидольної основи Ханіс, Надія Представлено результати морфологічного дослідження середньодніпровської колекції весільних мелодій ліричної функції, в основі яких лежить шестидольна ритмосхема з ритмікою й віршами другого покоління, оформлена у трирядкову строфу (умовна макромодель ‹V*63 ›). До цієї жанрової підгрупи вживають стале окреслення «ліричні весільні пісні» (ЛВП), її ключові функціональні характеристики: тексти ліричного змісту (передають емоції Молодої та її матері) та мелоінтонації «ліричної стилістики». У дослідженні було задіяно майже 350 зразків (записані в 1985–2023 роках у теперішніх Черкаській та Кіровоградській областях), із них 80 були вивчені в подробицях, із застосуванням різнорівневого аналізу (інструментарій – моделювання ритмосилабічних формул, інтонаційних контурів, ладозвукорядний аналіз). Побудовані типові локальні моделі були прокартографовані, результати показані на шести картах за окремими морфологічними параметрами: відмінності ритму й композиції (карти В2, В3); темпові відхилення (В3); відмінності фактури (В4); відмінності ладозвукорядної організації (шкала, опорні тони, їх синтаксичні позиції, карти В5 та В6). Мета публікації – вивести ознаки наддніпрянського підвиду поліетнічного (українськобілоруського) макротипу ‹V*63 › та представити ареалогію його морфологічних різновидів на теренах Середньої Наддніпрянщини. Установлено кілька важливих структурних позицій: – у вивченій місцевості панує специфічна середньодніпрянська віршова формула – V{456} з можливостями її розширення до V{567} через механізм наддроблення; – базова трирядкова композиція має традиційну повну й локальну редуковану форми; – у районах, прилеглих до Дніпра, зафіксовані багатоголосні фактурні розробки музичної тканини та пов’язана з цим специфічна фактурна композиція строфи з особливою роллю солістки у зачинній частині строфи; – більшість зразків належать до триопорного весільного ладу з характерною системою кінцевих тонів (СКТ) мелорядків, де другий і третій мелорядки мають сталі каданси на 1 і 2 щаблях, а в першому рядку допускаються три висотні варіанти – 2, 3 або 5 щаблі. За ступенем поширеності це такі СКТ – ‹2;1;2› (загальнопоширений, у тому числі на Поділлі, Поліссі), ‹5;1;2›, ‹3;1;2›. Стале завершення строфи розімкненим кадансом на 2 щаблі, утвореним за допомогою апокопи, є найхарактернішою ознакою досліджуваного мелотипу. Сумарний аналіз локалізації серії морфологічних маркерів виявив специфіку просторової дистрибуції досліджуваної мелоформи в місцевостях, розташованих на обох берегах Дніпра (у межах вивчених областей – карта В7). Різні сполучення морфологічних параметрів сформували 6 локальних груп мелодій, які можна об’єднати в чотири різновиди, протиставні за їх базовими ареалами – два подільські (басейни Гнилого Тікича й Синюхи) та два наддніпрянські. Здобуто аргументи на користь того, що принаймні західний кордон Середньої Наддніпрянщини може бути намічений доволі виразно (хоча й очікувано у вигляді розмитої межі). Створені ареали є орієнтирами для подальших дослідницьких кроків: відкривається перспектива функційного вивчення ЛВП – виявлення повного корпусу поетичних текстів ліричного змісту та мелодій відповідної їм стилістики; пошук теренів, на яких могла розгорнутися ліризація пісень шестидольної трирядкової форми, спроби окреслити гіпотетичну хронологію цих процесів. Статтю супроводжують таблиці джерел (А), нотації (Б, 10 прикладів), карти (В) Fri, 22 Dec 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/943 2023-12-22T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/942 Великодні веснянки у межиріччі Нижньої Прип"яті. Ужа і Тетеріва Єфремов, Євген Північні землі сучасної Київщини, які знаходяться між річками Прип’ять, Уж і Тетерів у їх нижній течії, історично й географічно належать до Полісся. Цю територію етнографи справедливо вважають заповідником давніх слов’янських традицій. Різноманітні календарні обряди дохристиянського походження продовжували функціонувати в житті місцевих мешканців аж до початку ХХІ століття. Серед усіх календарних сезонів особливим розмаїттям відзначалася весна. Обряди й пісні – веснянки – змінювалися на різних етапах весняного сезону та відображували стан природи й прагнення людей, насамперед молоді: спочатку прикли́кати весну, а пізніше активувати її ознаки. Статтю присвячено розгляду пісень середньої фази весни – від свята Пасхи до Трійці, записаних автором на цій території у 1979–2007 роках. Вони помітно відрізнялися від ранньовесняних пісень-закличок: дівчата не просто співали великодні веснянки, а супроводжували ними обрядовий хороводний рух. Вони трималися за руки й рухалися по колу або звивистою лінією, а іноді жестами імітували працю в полі. Зміст цих пісень широкий – від дитячих ігрових сюжетів до невеличких перфоменсів на тему відносин між хлопцем і дівчиною. Пісні відрізняються також за музичними ознаками. Пісенний матеріал у статті викладено за ритмотипологічним принципом. Нотні зразки (транскрибовані автором) подано наприкінці статті Fri, 22 Dec 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/942 2023-12-22T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/941 Загальні аспекти критики сучасних польових записів українського музичного фольклору Терещенко, Олександр У роботі наголошено на необхідності критичного ставлення до аудіоматеріалів, здобутих під час фольклорних експедицій, аргументовано необхідність перевірки / валідації задокументованих у терені аудіоматеріалів щодо міри їх достовірності, повноти й відповідності нормам досліджуваної етномузичної культури. Визначено «зони уваги», потеційно небезпечні щодо можливого викривлення інформації на різних етапах її руху (фіксація – фондування – вивчення – публікація). Названо чинники, які є запорукою коректного відчитування й адекватної наукової інтерпретації польових аудіозаписів. Охарактеризовано останній період збирання українського музичного фольклору (з точки зору застосовуваних методик, збирацьких компетенцій та стану збереженості етномузичної традиції). Зазначено головні ракурси й методи критичного аналізу сучасних польових аудіозаписів – як на рівні окремого твору чи навіть його елементів, так і на рівні більшого чи меншого інформаційного масиву Fri, 22 Dec 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/941 2023-12-22T00:00:00Z http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/940 Архів музичного фольклору Академії музики та тетару Литви: "Гарна пісня" - образ, що визначив розвиток та систему архіву Люткуте-Закарєнє, Варса Стаття присвячена принципам створення колекції музичного фольклору Академії музики та театру Литви (LMTA) та його вмісту. Пояснюється, що призвело до вибору того чи іншого способу накопичення архіву та його наповнення. Обговорено естетичні погляди співробітників та керівників фольклорних експедицій, ставлення до цінності та краси пісні, що мали важливе значення для накопичення колекції. У публікації використані такі методи наукового дослідження: спостереження, порівняння, експеримент, вимірювання, абстрагування. Наукова новизна публікації полягає в тому, що досліджувані питання у литовському етномузикознавстві порушуються вперше. Збережений у Архіві контент відображає естетичні цінності міського фольклорного руху кінця ХХ століття та описує пісенний фольклор сільських мешканців того періоду. Також він частково відображає спосіб та стиль співу в тогочасних селах. Така ситуація була спричинена історичними обставинами і прагненням учасників фольклорного руху протистояти радянській дійсност Fri, 22 Dec 2023 00:00:00 GMT http://e-archive.knmau.com.ua/handle/123456789/940 2023-12-22T00:00:00Z